Методична скринька

        ВІДДІЛ ОСВІТИ

     ЗНАМ'ЯНСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  ДЕРЖАВНОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ

     РАЙОННИЙ  МЕТОДИЧНИЙ  КАБІНЕТ  ВІДДІЛУ  ОСВІТИ

      ПЕТРІВСЬКИЙ  НВК ЗНАМ'ЯНСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  РАДИ

           КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Формування громадянської позиції

школярів  в   умовах    учнівського

самоврядування
 Методична розробка

                                                                                                              Автор -

Кононенко Ірина Олексіївна,

педагог-організатор

Петрівського НВК

Знам'янської районної ради

Кіровоградської області

м.Знам'янка

2015 рік

Формування громадянської позиції школярів в умовах

учнівського    самоврядування

(методична розробка)

Методична розробка містить теоретичні та практичні матеріали щодо

формування  громадянської позиції учнів під час роботи в органах учнівського самоврядування. Розглянуто форми та методи роботи учнівського парламенту Петрівського НВК, шляхи формування  громадянської позиції учнівської молоді.

Запропоновані розробки суспільно-корисних проектів, тренінгового заняття, тематичної гри  відображають систему роботи з впровадження правил взаємодії  дітей у колективі, формування громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади.

Матеріали можуть бути використані у роботі заступників з виховної роботи, педагогів-організаторів, координаторів шкільних парламентів.

Автор – Кононенко Ірина Олексіївна, педагог-організатор Петрівського НВК Знам'янської районної ради  Кіровоградської області.

Рецензенти:

Матусевич Олена Володимирівна – методист районного методичного кабінету відділу освіти Знам'янської районної державної адміністрації.

 Кошова Ірина Олексіївна – методист районного кабінету відділу освіти  Знам'янської районної державної адміністрації.

                             Друкується за рішенням ради районного методичного

                                                  кабінету відділу освіти Знам'янської

                                                              районної державної адміністрації

                               (протокол № 1 від 23  листопада 2015 року)

ЗМІСТ

		Вступ	4-6
І.		Проблема формування органів учнівського                                самоврядування загальноосвітнього закладу	7
	1.1.	З історії розвитку учнівського самоврядування	7-10
	1.2.	Сутність поняття "учнівське самоврядування" та особливості  його організації	11-17
	1.3.	Учнівське самоврядування як складова виховної системи  школи	17-24
ІІ.		Формування особистості дитини в умовах учнівського парламенту  Петрівського НВК Знам'янської районної ради Кіровоградської області	25-26
	2.1.	Організаційно-педагогічна модель учнівського самоврядування  Петрівського НВК	27-31
	2.2.	Формування  громадянської  позиції  учнів шляхом залучення до проектної діяльності учнівського парламенту	31-38
ІІІ.		Формування ціннісного ставлення до здоров'я як важливої складової у вихованні юних громадян	39-43
	3.1.	Ціннісне ставлення до здоров'я як складової у формуванні	43-48
		громадянських якостей
	3.2.	Роль учнівського самоврядування у розвитку моделі навчального  закладу – Школа сприяння здоров'ю.	49-50
IV.		Висновки	51-52
V.		Список використаних джерел	53-54
VI.		Додатки	55-79
	1.	Модель учнівського самоврядування Петрівсського НВК	55
	2.	План роботи  шкільного парламенту  Петрівського НВК   на 2015-2016 н.р.	56-57
	3.	Статут шкільного парламенту	58
	4.	Присяга президента	59
	5.	Гімн Петрівського НВК	60
	6.	Проект "Збережи здоров’я! Дізнайся про туберкульоз більше"	61-64
	7.	Анкета для учнів "Здоров'я дитини – здорове харчування"	65-66
	8.	Анкета для учнів "Мої думки щодо цигарок"	67
	9.	Сценарій  роботи фітовітальні "Материнка"	68-72
	10.	Гра-вікторина "Зроби свій вибір на користь здоров'я"	73-75
	11.	Тренінг "Обираємо здоровий спосіб життя"	76- 79

ВСТУП

    У сучасних соціально-економічних умовах формування особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, вихованої особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до компетентної участі в житті суспільства – є головним завданням і метою громадянської освіти навчальних закладів України [4].

  Інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити, сформувавши покоління людей, які мислять і працюють по-новому. Звідси  значна увага  до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей, засвоєння знань, самостійності у прийнятті рішень, критичності мислення, формування  інформативних і соціальних навичок; адаптація системи освіти до норм, стандартів та основних положень європейського простору освіти; забезпечення соціального контексту освіти, що дасть можливість випускникам навчальних закладів формувати свою професійну кар’єру на принципах соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей [4].

    Майбутнє держави залежить від внеску кожного з нас, освітян, а за нами стоять сотні учнів. Сьогоднішній день вимагає від нас інтеграції та мобілізації внутрішніх ресурсів,  зокрема учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування – це та педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховання колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самовдосконалення особистості.

В.Сухомлинський зазначав: "Життя і праця в колективі є шкалою становлення буквально всіх рис особистості від того, які ідеї лежать в основі трудових, духовних, морально-етичних  взаємовідносин між членами колективу як людської спілки, залежить становлення понять і уявлень особистості про добро і зло, про обов’язок і справедливість, честь і гідність" [8, с. 75].

 Учнівське самоврядування – це частина педагогічного процесу, що розвивається, якою керують педагоги на основі соціальних, правових і етичних принципів. Демократичне самоврядування як спосіб організації життя учнівського колективу сприяє виробленню в підлітків почуття господаря навчального закладу, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму.

Актуальність дослідження зумовлена важливими завданнями, які окреслені перед системою освіти  Національною стратегією розвитку освіти  в Україні 2012-2021 роки, програмою "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів", Наказом № 641 від 16 червня 2015 року "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах".

   Пріоритетним завданням роботи  навчального закладу є прагнення підготувати особистість підлітка до тих життєвих ситуацій, у яких йому доведеться діяти в майбутньому, доступними засобами, в контексті особистісно-орієнтованого навчання , допомогти перейти йому на якісно новий рівень розвитку, трансформуватись в суб’єкта власної життєтворчості та життєдіяльності, здатного самотужки зайняти притаманне лише йому місце в людському соціумі, долаючи всі можливі перепони, адаптуючись до умов, що змінюються. Саме ці завдання суспільства і вплинули на вибір проблемної теми, яку досліджую.

У даній роботі я підсумовую результати свого дослідження над темою "Формування громадянської позиції школярів в умовах учнівського самоврядування".

Об'єктом дослідження є розвиток теорії і практики виховання особистості дитини в учнівському колективі.

Предметом дослідження є генеза учнівського самоврядування на різних історичних етапах його розвитку та в сучасних умовах як засобу виховання особистості дитини.

Мета дослідження: опираючись на практику організації учнівського самоврядування в Петрівському НВК Знам'янської районної ради Кіровоградської області, розкрити:

-           можливості адаптації підлітків в сучасних умовах навчального закладу;

-           виявити роль учнівського самоврядування у вихованні в підлітків поваги до демократичних цінностей, почуття відповідальності за власні вчинки;

-           сприяти вихованню лідерів.

РОЗДІЛ I

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ

 Учнівське самоврядування є уособленням демократичної атмосфери у школі, формою самодіяльної організації дитячого життя у ній, важливим чинником самовиховання особистості. Реалізують його органи учнівського самоврядування, котрі складаються з виборних або уповноважених осіб, яким колектив доручає спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між учнями, перевіряти їх виконання, координувати та об'єднувати роботу первинних осередків . Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів.

1.1.             З історії розвитку учнівського самоврядування

Перша спроба запровадження дитячого самоврядування пов’язується з ім’ям сучасника М.Лютера, знаменитого свого часу ректора В.Тротцендорфа, який вже у першій половині ХVIст. в Сілезії (м.Гольдберг) залучав своїх учнів до участі в управлінні школою. Дитяче самоврядування В.Тротцендорф організував на зразок давньоримської державної системи. У 1539 р. виник єзуїтський орден. У своїх школах єзуїти запровадили шкільні посади, на які призначали кращих учнів. Наступну спробу запровадження дитячого самоврядування пов’язують з ім’ям видатного швейцарського педагога XVIII ст., попередника Й.Песталоцці, М.Планти [3, с. 65-72].

           До минулого звертаються у двох випадках: у пошуках нових ідей і з бажанням попередити можливі помилки. Недаремно кажуть. Що нове – це добре забуте старе, і на помилках навчаються. Спроби організувати життя дітей, використовуючи початки самоврядування, що здійснювались у школах. У притулках для бідних, відомі давно. В історію педагогіки ввійшли імена педагогів і лікарів С. Шацького, В. Кащенка, І. Розанова та інших. У їхньому досвіді реалізовані ідеї дитячого співтовариства, що отримали подальший розвиток.

Учнівське самоврядування має й українське коріння. У роботі братських шкіл активно використовувалися елементи учнівського самоврядування, витоки якого були в демократичних традиціях народу. При братських школах існували так звані "братства младенческие", завданням яких було моральне виховання юнацтва. Яскраві зразки учнівського самоврядування знаходимо в козацьких школах XVII-XVIII століть.

У середині ХIХ ст. видатний педагог М.Пирогов намагався запровадити елементи самоврядування в Київському навчальному окрузі. У 1859 р.  ним були вироблені "Правила про порушення та покарання учнів гімназій Київського навчального округу". Ці правила чи не вперше дали можливість гімназистам обговорювати вчинки товаришів, не вислуховувати, а судити самим про те, що є погано і що є добре. М.Пирогов ввів у практику роботи гімназії товариські суди. Він правильно розпізнав великі виховні можливості "духу корпоративності" учнівських спільнот, закликав педагогів використовувати цей дух. Проте тогочасні умови російського самодержавства та педагогічна традиція надзвичайно обмежували видатного педагога щодо діапазону можливого використання поміченого ним "духу корпорації"[3, с.65].

 Біля джерел теоретичної розробки питань учнівського самоврядування в єдиній трудовій школі стояли видатні діячі системи освіти початку 20-х років ХХ століття: А. Лучанарський, П. Лепешинський, М. Пістрак, М. Шульман,

В. Сорока-Росинський та інші. Саме в діяльності їх педагогічних закладів самоврядування ставало засобом формування самостійності, суспільної активності.

  Найбільшого розвитку самоврядування набуло в педагогічній діяльності А. Макаренка, який розглядав його як складову ланку більш загальної проблеми становлення виховного колективу. Самоврядування в макаренківському досвіді охопило всі основні види колективної діяльності: навчальну, суспільно-політичну, трудову, фізкультурно-спортивну. Воно виступало як метод самоорганізації виховного колективу, сприяло формуванню в учнів відповідальності за загальну справу, стосунків товариської взаємозалежності, вихованню організаторських якостей [3, с. 66].

  А.Макаренко не тільки на практиці створив заклади, а й відтворив модель дитячого колективу, процес його формування, розвитку, динаміку зв’язків, відношень та розробив теоретичні основи згуртування і виховання дитячого колективу. Основні положення цієї методики такі: постановка суспільно значущої і цікавої для дітей перспективи; включення дітей у суспільну діяльність з її реалізації; використання самоврядування, змагання та гри як методів її організації; культивування традицій, що закріплюють результати; включення колективу в систему більш широких соціальних зв’язків.

   Теоретичні положення А. Макаренка про самоврядування учнів здобули втілення і творчого розвитку у дослідженнях багатьох педагогів. Так, І. Козлов (1941рік), розкриваючи сутність виховного колективу, показав, що самоврядування – це "не тільки засіб організації дитячого життя; правильно побудоване самоврядування виховує необхідні навички суспільних відношень", що було дуже актуально в ті роки. На практиці організація виховної роботи з молоддю на основах самоврядування проходила з великими труднощами. Учителі переважно не були підготовлені до неї [3, с. 67].

   У 50-і роки, спираючись на макаренківську теорію, педагоги дійшли таких основних форм роботи організації учнівського самоврядування, як учнівські збори, учком, редколегія, чергування класів. Тепер цим нікого не здивуєш, є графік, є пости, розроблені обов’язки чергових, проводяться підсумки дня.

А в 50-і роки ХХ століття "черговий клас" був цілим педагогічним відкриттям, організатором повсякденного життя учнів. У чергуванні  надалі стали бачити не тільки засіб встановлення порядку в школі, а й оволодіння нормами колективного життя, виховання у дітей почуття господаря школи.  Підвищувалися вимоги до поведінки на уроці, перерві, набували актуальності клубні дні. Особливу увагу в середині 50-х років ХХ ст. привернула проблема взаємодії органів комсомольської та піонерської організацій з органами учнівського самоврядування, оскільки в школах спостерігалося дублювання діяльності всіх цих органів. У зв’язку з цим була організована дискусія про учнівське самоврядування – "бути чи не бути" [6, с.68-69].

Багато педагогів у 60-і роки ХХ ст. пропонувало свою точку зору щодо вирішення цієї проблеми: одні пропонували розподілити функції учкому і комсомолу (Г. Жураковський), інші (Н. Нежинський, П. Степанов) – активізувати практику роботи шкільного самоврядування. У 60-х роках ХХ ст. учкоми були ліквідовані як основний орган самоврядування, бо адміністрація шкіл опікувалася самоврядуванням і часто вчителі використовували учком як каральний орган. Функції дитячого самоврядування були передані комітетам ВЛКСМ [7, с. 259]. 

  Однак у кінці 70-х років ХХ ст. учкоми знову ввели в школу як виконавчий орган шкільного самоврядування, але тепер уже їх робота полягала в розподілі суспільних доручень і виконанні разових трудових завдань.

  У 80-і роки ХХ ст. спостерігалася  характерна для багатьох шкіл ситуація: учком працює на вчителів. У дітей миттєво згасала ініціатива й активність,  а проблема вирішувалася вольовим, адміністративно-командним методом. Поступово інтереси дітей стали виходити за межі школи [7, с. 260].

  На тлі суспільно-політичних та соціально-економічних змін, що відбуваються за останні роки в Україні, змінилася і суть внутрішньошкільних стосунків. Це і деполітизація школи, і припинення існування жовтенятських, піонерських, комсомольських організацій (і знову їх утворення в деяких школах)  і створення різних неформальних об’єднань серед підлітків, зовсім нових структур самоврядування, нових дитячих організацій, в основу яких покладено  внутрішньо шкільні інтереси, історико-культурні традиції.

 Навчальним закладам на початку третього тисячоліття була надана можливість самостійного вибору шляхів реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу.

1.2.             Сутність поняття "учнівське самоврядування" та особливості     

його організації

У психолого-педагогічній науці існують різні підходи до визначення поняття самоврядування.  Коротов В.М., наприклад, розглядає самоврядування як самодіяльне начало  в діяльності учнівського колективу, яке допомагає розвинути організаторські якості особистості, виробляє в учнів навички і прийоми організаторської діяльності, з-поміж  яких відмічає вміння планувати, правильно розподіляти доручення, налагоджувати облік і контроль [6, с. 145].

 Б.Д.Іванов вважає, що самоврядування – це залучення до компетентного вирішення питань життя свого колективу всіх його членів без винятку.

 Як спосіб життєдіяльності, форму організації колективу, яка забезпечує самодіяльну участь кожного члена в організації його життя, розглядають самоврядування В. Вавуло, О. Крючкова, Т. Хлєбнікова, С. Титова.

На наш погляд, самоврядування – метод самоорганізації учнівського колективу, який забезпечує формування позитивних взаємовідносин та безпосереднє включення підлітка до соціально значущих видів діяльності.

Ми визначаємо такі функції самоврядування:

- адаптаційна (встановлення особистості гармонійних стосунків у колективі);

- інтегративна (поєднання колективних та індивідуальних видів діяльності; взаємодія учнів, вчителів, батьків, галузеве об’єднання наук);

- рефлексії та прогнозування (визначення перспектив на основі діагностики);

- формування управлінської структури [1, с. 11-13].

Існування дитячого самоврядування дозволяє дітям діяти від власного імені, приймати власні рішення у своїх інтересах. Вони мають реальну можливість самовиховання, самодіяльності, самовираження, саморозвитку, самоствердження, поряд з якими існує педагогічна підтримка, обумовлена співпрацею, співдружністю, передачею суспільно-громадського досвіду виховання дітям.

Самоврядування у дитячому колективі – це засіб виховання соціально-активного, обізнаного на законах спілкування, лідерства та пасиву, майбутнього громадянина, особистості, яка у майбутньому може стати державним, політичним, громадським діячем, творчо і грамотно вирішувати завдання вибору майбутнього фаху, власного місця та ролі в житті суспільства.

Учнівське самоврядування – особлива педагогічна технологія формування громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин шкільного колективу. І особливість цієї педагогічної технології полягає в тому, що вона має реалізуватися на засадах самовизначення, самодіяльності, самоорганізації, самоствердження та самореалізації особистості.

Поряд з поняттям "учнівське самоврядування" в педагогічній літературі зустрічається і поняття "учнівське самоуправління". Під ним розуміють здатність учнів до самоактивності та саморегуляції, що сприяє розвитку громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках.

  Найбільш поширені в учнівському середовищі  три моделі дитячого самоврядування:

1.            Традиційна (класична):  учнівські ради, штаби справ,  міністерства тощо.

2.            Ігрова: галактики, флотилії, діють ігрові органи самоврядування: екіпажі, командні пункти.

3.            Копіювання державного устрою: держави, країни дитинства, міста, де існують дитячі законодавчі, виконавчі органи) [5, с. 1-34].

 За умови використання класичної моделі, роботою дитячого колективу керує штаб, рада командирів, які  обираються на організаційних зборах загальним голосуванням учнів. Функціонування вище означених структур передбачає розподіл  повноважень за сферами діяльності.

"Прес-центр"  готує  до друку  газети, листівки, на сторінках яких – зустрічі з цікавими людьми, друзями з інших шкіл; веде літопис життя чи справ школи.

 "Умілі руки" діє, як  штаб технічної допомоги,  діти володіють технічними уміннями і навичками, отриманими у технічних гуртках.

Штаб "Милосердя" співпрацює з класними колективами, у яких є діти з фізичними обмеженнями. Якщо в колективі багато талантів, можна ще створити штаб "Веселий вітер" – розважальні виховні заходи, КВК, виступи художньої самодіяльності "Шукаємо таланти", змагання з підсумками, нагородами, подарунками [5, с. 37].

Якщо органом дитячого самоврядування є модель-копіювання державного устрою, то структурі такої моделі лежить віковий підхід до організації дитячого колективу: діти молодшого, середнього і старшого шкільного віку. Тут органами країни можуть бути окремі міністерства – міністерство освіти, праці, спорту і здоров’я, цікавих справ  і культури. Вищим органом влади у такій країні є Державна рада, що об’єднує керівників усіх служб і їх радників, очолювана головою "держави". Є свій "державний план" (план-сітка роботи) [5, с. 38].

Ігрова модель дитячого самоврядування, наприклад "Веселкова галактика", має первинні мікрогрупи (класні колективи) – екіпажі, космічні кораблі; органом самоврядування є центр управління польотами, до якого входять діти і педагоги-організатори; екіпажами керують капітани. Члени екіпажів мають конкретні доручення: "помагайка", "чистюлька", "Юнпрес", "лоцман", "грайка", "рятівник", "фотокор". Вони мандрують галактикою веселкових справ, відвідуючи планети "Берегиня", "Краю мій лелечий", "Повір у себе", "Червона калина" і т.д. [5, с. 39].

 За участь у справах центр управління польотами нагороджує екіпажі зірками кольорів планет. На борту екіпажу (його інформаційний куточок) за навчальний рік збирається сузір’я цікавих і корисних справ. Кращим мандрівником галактики стає екіпаж, який зібрав найбільше зірочок. 

При побудові моделі діяльності учнівського самоврядування  ми враховували організаційно-методичні принципи, які випливають із загальних принципів соціального виховання і визначають напрямок його розвитку, методику та організацію: а) поєднання громадських та особистісних інтересів у роботі органів учнівського самоврядування, самовизначення особистісної мети в конкретних проблемах; б) єдність прав і обов’язків особистості, її власна захищеність та суспільна відповідальність; в) співробітництво та відкритий педагогічний вплив; г) в основу діяльності покладені суспільно значущі мотиви, морально-етичні норми спілкування [1, с. 11-13].

 Дитяче самоврядування, правильно організоване педагогами, відкриває невичерпні можливості для постійного вдосконалення виховного процесу. Воно сприяє розвитку особистості та  формуванню ціннісних ставлень.

Формування ініціативної особистості, здатної приймати нестандартні рішення, неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через організацію колективної творчої діяльності (КТС) та учнівського самоврядування [3].

   Цінність учнівського  самоврядування полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав і обов’язків. Ось чому з самого початку організації учнівського самоврядування необхідно чітко сформулювати права та обов’язки кожного активіста, ради, комісій чи іншого органу. З ними необхідно познайомити весь колектив учнів та затвердити на загальноучнівських зборах. Доцільно розробити письмові інструкції та положення, які закріплюють права та обов’язки чергових, старост та інших членів учнівського самоврядування [6, с. 7-12].

  Організація учнівського самоврядування в дитячому колективі – надзвичайно складний і багатогранний процес. Він вимагає від педагогічного колективу значних колективних зусиль, єдності в цій роботі. Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

- зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів;

- чіткий розподіл обов’язків з керівництва органами учнівського самоврядування;

- оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

- чітка система роботи органів учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація, вимоги, дні засідань);

- організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

-гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені);

- нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування [6, с. 15].

   Сучасна школа, як  і суспільство загалом, переживає складний період реформування, коли здійснюється рішучий поворот до особистості школяра. Така школа повинна поважати власну гідність кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити й інтереси, створювати сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації й розвитку.

  Виховання як процес – це цілеспрямоване формування в особистості певного ставлення до людей і навколишнього середовища. І це розглядається не як зовнішній тиск на особистість, а збудження й стимулювання її внутрішньої потреби до відповідного мислення, дій, духовних потреб [8,с.355].

Виховання здійснюється на гуманістичній основі, його головний                   принцип  – олюднення відносин у загальновиховному процесі: допомога дітям у самовихованні та захист дитини від життєвих незгод, конфліктів, самотності, створення умов вільного розвитку її духовних і фізичних потреб. Фундаментальним завданням виховання є соціалізація, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення дитини в систему суспільних і творчих відносин [10, с.11-16].

Виховання ефективне тоді, коли наставник і учень разом створюють матеріальні й культурні цінності, набувають умінь та навичок у процесі формування стосунків. Виховання будується на розвитку в дитини якостей, які допоможуть їй реалізувати себе як частину суспільства і як неповторну індивідуальність зі своїми специфічними запитаннями й індивідуальними засобами самореалізації. І мова при цьому йде не просто про звичайне "ким бути" і "яким бути", а передусім – "як жити", тобто як виробити свій індивідуальний спосіб життя, обрати оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень, спосіб реакції на невдачі, успіхи, відповідний тип трудової діяльності й форми проведення вільного часу [10, с.17-18].

 Навчити жити – значить допомогти дитині виробити свою позицію в житті, світогляд, ставлення до себе, до навколишнього середовища, зрозуміти себе та інших. Важливим блоком виховної діяльності є формування здатності до культурної самореалізації, самореабілітації [1, с.11-13].

Загальною метою виховання є формування соціально активної особистості. Формування творчої особистості нерозривно зв’язане із відродженням нації, демократизацією й гуманізацією суспільства, поглибленням самоврядування народу, що передбачає висунення молоді на керівну роботу в різних сферах управління й виробництва. Це зумовлює новий підхід до виховання учнівської молоді. Нині виникла соціальна потреба у формуванні такої особистості, яка змогла б розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечували б не просто виживання, а й прогрес нації. Такою наукою управління для учнів є участь у шкільному самоврядуванні [10, с.19].

 Школа – одна з найважливіших ланок суспільства. Демократизація школи, як і демонстрація суспільства в цілому – процес складний, суперечливий, пов'язаний з боротьбою різних інтересів і поглядів. Навколо проблеми учнівського самоврядування неодноразово точилися гарячі суперечки, тривають вони і сьогодні. Проте розв’язати їх під силу лише передовій педагогічній практиці. Лише вона переконливо доведе правильність тих чи інших позицій шкільного самоврядування [9, с.20-25].

Чому на сьогоднішньому етапі виникає так багато проблем з розвитком учнівського самоврядування?

По-перше, це небажання дорослих прийняти учнівське самоврядування як справжню школу демократії для вихованців навчально-виховного закладу. Ми, дорослі, ховаємося за купою паперів, наказів, вказівок, не задумуючись, що поряд ВЖЕ ДОРОСЛІ ДІТИ, які бажають навчитися ЖИТИ в цьому світі.

По-друге, проблемою залишається небажання дорослих, педагогів жити і мислити по-новому, так, як прагнуть наші вихованці. А виховувати учнів, як колись, не виходить, вони диктують свої правила та закони життя.

Скільки  б методичної літератури ми не прочитали, повинно бути бажання щось змінити, дати можливість дітям бути собою, відчути, що вони не сторонні спостерігачі, а активні учасники шкільного життя – ось що повинно бути першочерговим. І все треба робити з любов’ю, бо все, що робиться з любов’ю – приносить успіх. Головне нам, дорослим, – чути учнів і розуміти, чого вони прагнуть [2, с.3].

 Бути партнерами з активом учнівського самоврядування у спільній справі навчання та виховання. Реалізація завдань щодо організації учнівського самоврядування в школі пов’язана з необхідністю подолання такої суперечності: з одного боку самоврядування потребує самостійності школярів, з другого, воно неможливе без удосконалення, педагогічного керівництва.

 Однією з поширених педагогічних помилок, яка зустрічається ще й сьогодні, є протиставлення педагогічного керівництва розвитку самодіяльності дітей. Суперечність між педагогічним керівництвом та учнівським самоврядуванням сьогодні є результатом неправильної організації педагогічного керівництва, відсутності взаємодії педагогічного та учнівського колективу у досягненні загальної мети – виховання учнів. Адміністративність, шаблонність, авторитарність у педагогічному керівництві стають джерелом такої суперечності в багатьох сучасних школах і не сприяють розвитку учнівського самоврядування,  самодіяльності й творчості учнів [3, с. 3-4].

1.3.Учнівське самоврядування як складова виховної системи школи

З метою формування в учнів громадянської компетентності виникає нагальна необхідність у створенні комплексної системи різних видів педагогічної діяльності, органів самоорганізації школярів, стрижнем якої має бути громадянсько-правова освіта. Пометун О. трактує громадянську компетентність учня як сукупність освітніх елементів, що складається з сукупності знань, умінь, навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій, переконань особистості, які допомагають людині усвідомити своє місце в суспільстві, обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною та державою . Таким чином, важливим є формування в учнів раціонального та емоційного сприйняття життя. Це дає можливість дитині діяти в складних ситуаціях, де стикаються різні позиції та думки [2, с. 11-13].

Велика роль у цій сфері відводиться правовому вихованню підростаючого покоління, адже саме їм розбудовувати правову державу, відбудовувати її після кризового стану, у якому опинилася наша країна. Головною діючою структурою в розв’язанні цього завдання  є школа.  Саме в ній починає формуватися правосвідомість: колективна, групова, буденна. Кожен учень є носієм власних поглядів, світогляду думок із приводу чинного юридичного права.

 Виховна робота сприяє  підвищенню значимості учня, його авторитету, віри у свої сили та особисте право на майбутнє. Для юних громадян демократія починається зі школи . Учні не живуть у вакуумі, вони ходять вулицями, дивляться телебачення, спілкуються з однолітками, переглядають сайти інтернету – і саме під впливом цих джерел у них починає формуватися первинне бачення прав людини, інколи досить хибне [5, c.110].

 Для формування правового суспільства важливо з дитячих років починати формувати правосвідомість,  що гарантує знання своїх прав, обов’язків, передбачає  взаємовідповідальність між людиною та державою. Первинні прояви демократичного суспільства закладаються в учнів у процесі  діяльності органів шкільного самоврядування.

Участь у шкільному житті навчального закладу, можливість відчути себе частинкою правової шкільної країни, право обирати і бути обраним до  учнівського керівництва школи створюють умови для формування демократичних поглядів учнів, розвитку навичок жити в соціумі, готують їх до самостійного життя. Враховуючи вікові особливості підлітків, першочергове значення має надаватися колективним формам виховної роботи,  дають змогу створити сприятливе виховне  середовище для реалізації особистісно – орієнтованого підходу [7, с.37-38].

       Принцип самоврядування є основним у діяльності будь-якої дитячої громадської організації, яка призвана захищати права та інтереси дітей і підлітків, розвивати їхні здібності. Це дуже актуально сьогодні, бо  принцип формування життєвої компетентності   учнів  відбувається через діяльність у шкільному учнівському самоврядуванні.

   Саме у шкільному віці підлітки прагнуть до групового об’єднання тоді, коли бачать у цьому перспективу цікавого життя, можливість вирішити свої проблеми. При цьому дуже важливо забезпечити усвідомлення своїх потреб, цілей та отримання практичного результату діяльності, усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ громадського життя є основою подальшої активної позиції у дорослому житті. Однією із форм залучення учнів до громадського життя, виробленням управлінських навичок та вмінь є участь у шкільному самоврядуванні [10, с.3-4].

Учнівське самоврядування – це основа для формування громадянської позиції молодої людини, яка забезпечує дитині право на свободу вибору ціннісної позиції, формує в неї установку на подолання дисгармонії в досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності. Воно сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, формуванню організаційних та управлінських умінь учнів, ефективному входженню в доросле життя.

Діти вже стають не пасивними спостерігачами життя, а активними його учасниками. Через самоврядування відбувається підготовка активних громадян держави. Ось чому основний напрям розвитку учнівського самоврядування в навчальному закладі має лежати в площині вирішення проблем формування організаційних та управлінських умінь учнів, технологізації цього процесу. Технологія  формування організаційних і управлінських умінь учнів об’єднує широке коло проблем, пов’язаних з діагностичним вивченням учнів, розробкою програм навчання лідерів, розвиток в учнів умінь і навичок вироблення і прийняття рішень.

 Адже досвід, набутий у щоденних ситуаціях навчального закладу, буде потім перенесений на інші ситуації дорослого життя. Самоврядування – це школа колективної дії, створення таких життєвих ситуацій, у яких виявляються, виробляються , відточуються кращі якості особистості [10, с.3-4].

 Сьогодення в нашій країні характеризується стрімкими змінами політичної, економічної, соціальної та культурної сфер людської діяльності. Перед сучасною освітою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої самореалізації, здатної брати активну участь у перетворенні навколишньої дійсності; яка не боїться бути відповідальною, тобто мати позицію лідера.

Сучасність ставить високі вимоги до діяльності людини. Конкурентноспроможною може бути лише життєво компетентна особистість.

Головне завдання шкільного самоврядування  полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховати в них почуття власної гідності, надати їм можливість проявити себе у справах.

Самоврядування в Україні взагалі як соціальна дійсність переживає період народження різноманітних ідей, експериментів, дослідів [12, с.234].

Аналіз перших підсумків роботи шкіл у нових соціальних умовах підтверджує важливість означеної проблеми. Сьогодні зрозуміло: час "репертуарної" педагогіки, фронтальної однаковості шкіл іде в минуле, для кожної школи відкривається простір для самостійності, розгортання духовного й морального потенціалу. Ядром виховної системи, її творцем і реалізатором стає колектив школи: який колектив – така й створювана ним виховна система.

У будь-якій сучасній школі є необхідні передумови для створення гуманістичної виховної системи. Для цього треба враховувати етапи становлення та розвитку.

Перший етап – це становлення виховної системи, у якій колектив визначає ділові настанови, накреслює головні орієнтири в організації процесу виховання, проектує колективні цінності. Початок цієї роботи застає вчителів і учнів на різному рівні професійного, морального та вікового розвитку. Посилюються суперечності, виділяються лідери, групи, між якими виникають напружені взаємини і навіть конфлікти. Відбувається болісний процес переоцінки минулого, перегляду педагогічних позицій [7, с. 37-38].

Шкільний колектив виступає як головна мета системи. Атмосфера пошуків, гострих дискусій охоплює й учнівське середовище. Поступово в ньому виділяються активні прибічники згуртованого шкільного колективу. Взаємодія з навколишнім середовищем має ще стихійний характер. Взаємозв'язки між компонентами системи нестійкі, вони можуть виступати автономно і відпрацьовуватимуться окремо. Але перший етап не можна затягувати в часі, для "прискорення" його необхідно використати ефект запровадження окремих новацій. Це дає змогу прискорити утворення системи і виправдати очікуване учасниками процесу поліпшення якості колективного життя школи.

Другий етап пов 'язаний з відпрацюванням змісту діяльності і структури системи самоврядування. Остаточно утверджується такий вид діяльності, який створює систему. Відпрацьовуються найефективніші форми та методи масових виховних занять, удосконалюються традиційні форми. Колектив школи бурхливо розвивається, розширюється міжвікове спілкування, самоврядування. Створюються умови для колективної творчості. Відбувається чітко виражений процес масового виховання через колектив [13, с.176].

Ці процеси охоплюють і вчителів. Вони оцінюють об'єктивні переваги впорядкованої виховної діяльності, усвідомлюють важливість взаємної відповідальності у досягненні спільних успіхів.

На цьому етапі може виникнути перевантаження дітей і дорослих у сфері громадської роботи. Дуже важливо регулювати їхню зайнятість. Взаємодія системи із навколишнім середовищем ускладнюється. Саме це дуже важливо в роботі класного керівника, оскільки зростання інтересу дітей до внутрішньошкільних справ зумовлює послаблення впливу вуличних, дворових компаній, зводиться до мінімуму організація груп ризику, а між ними і школою посилюється боротьба за вплив на особистість учня.

Третій – завершальний – етап характерний тим, що виховну систему сформовано остаточно: кожен її компонент займає своє місце, зв 'язки системи міцніють, життя класу впорядковується. Система працює в оптимальному режимі. Посилюються інтеграційні процеси. Вони проникають у навчально-виховну діяльність, органічно пов'язуючи її з вихованням. Рамки організаційних форм навчання стають тісними, і тоді починається пошук гнучкіших форм колективного пізнання. Посилюється увага до особистості, педагоги реалізують індивідуальний підхід. Внаслідок спільної діяльності переважає педагогіка стосунків, а не заходів. Інтенсивнішим стає процес педагогізації учнівського середовища, а учні беруть на себе роль вихователів і помічників учителя [15, с. 3-4].

     А одним з найважливіших напрямків виховної роботи в школі є організація діяльності учнівського самоврядування –  зімкнення організованих самодіяльних учнівських колективів на основі свідомої дисципліни, колективного самообслуговування і самоврядування.

     При цьому керування її роботою не може і не повинне залишатися прерогативою тільки адміністрації й учителів. Шкільні органи учнівського самоврядування повинні бути першими помічниками педагогів у керівництві навчально-виховним процесом і займати гідне місце в суспільному житті школи. Залучення як можна більшої кількості школярів до керування різними видами суспільно корисної діяльності шкільного і класного колективів дозволить підвищити рівень роботи школи, підсилити ефективність навчально-виховного процесу в цілому [5, с.110].

   Важливе значення  розвитку  самоврядування складається також у тім, що, виступаючи в ролі активних організаторів, господарів своєї школи, учні затверджуються в активній життєвій позиції, переймаються справжньою відповідальністю за стан шкільних справ і за свій особистий внесок  у них. Без самоврядування, без його активного розвитку важко вирішувати актуальні задачі морального виховання.

 Робота учнів в органах шкільного колективу, виконання ними різних суспільних доручень є важливим засобом спроби дітей  керувати справами свого колективу, дозволяє на практиці сполучити функції керівництва і  виконання в діяльності кожного учня.

    Система учнівського самоврядування створює, як показує існуючий досвід, сприятливі умови для глибокого засвоєння школярами принципів демократії на ділі, на власному досвіді. Особливо яскраво це видно при проведенні виборів шкільного активу. Самоврядування допомагає розвивати організаторські якості особистості, озброює учнів навичками і прийомами організаторської діяльності, у числі яких особливо важливо відзначити уміння планувати, правильно розподіляти  доручення, налагоджувати облік і контроль.

   Розвиваючи самоврядування в шкільному колективі, залучаючи дітей до організаторської  роботи, треба обов'язково враховувати виховні результати цієї діяльності і планувати відомий духовний ріст вихованців, намічати формування в дітей визначених якостей [10, с.5-6].

    Головне виховне значення учнівського самоврядування складається в підготовці учнів до участі в суспільному самоврядуванні сучасного суспільства.

   Саме тому система самоврядування в шкільному колективі повинна бути побудована на сучасних демократичних принципах, забезпечувати практичну участь усіх учнів у свідомому керівництві справами шкільних колективів, підвищувати на ділі суспільно-цивільну активність дітей.

     Ясно, що вирішити цю задачу шляхом тільки лише словесного виховання, шляхом роз'яснень і бесід неможливо, вони не замінять дитині його безпосереднього життєвого досвіду, особистої участі в суспільно-корисній діяльності. Виховувати – значить, насамперед , залучати дітей у суспільно-корисну діяльність, організовувати дитяче життя. Однак, якщо в ролі організаторів виступають лише дорослі, а самі діти знаходяться у ролі виконавців і тільки пасивно виконують чужі вимоги,  не може бути й мови про досягнення цілей демократичного виховання [12, с. 235-236].

     Іноді стверджують, що організаторські якості особистості – свого роду талант і  чи ледве не уроджена властивість людини. І перше, і друге твердження не зовсім правильні. Організаторські здібності є не що інше, як сукупність визначених якостей, умінь і навичок, які можна  виховати.

    Організаторська робота складається з ряду специфічних умінь і навичок.  Це – уміння планувати, вибирати головні напрямки в роботі, чітко налагодити контроль і перевірку виконання, правильно розподіляти обов'язки серед товаришів, забезпечити точну координацію їхніх дій, добре організувати змагання, підготувати і провести культурно-масовий захід, а також такі навички, як-от:  виконання обов'язків голови, секретаря зборів, ведення протоколів, оформлення рішень та ін. Будь-які з названих умінь і навичок  повинні бути предметом спеціальної турботи педагогів: важко розраховувати, що вони з'являться в дітей самі собою [9, с. 1-34].

     Важливою умовою досягнення позитивних результатів при розгортанні дитячого самоврядування є вміле педагогічне керівництво діяльністю учнів, послідовне проведення педагогами основних вимог до системи шкільного самоврядування.

                              

РОЗДІЛ  II

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ В УМОВАХ УЧНІВСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ПЕТРІВСЬКОГО НВК ЗНАМ'ЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого існування, тому одним із  основних завдань школи є сприяння його розвитку.

Ключова проблема діяльності координаторів учнівського самоврядування в наш час – сприяти становленню особистості підлітка.

Як відомо, беручи участь в роботі органів учнівського самоврядування, діти-лідери включаються в різносторонню діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі. Залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної активності [15, с.3-4].

   Правильно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування містить потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, виховує активних громадян, відіграє значну роль в організації патріотичного виховання, яке спрямоване на формування у дітей любові до Батьківщини, прагнення її розбудувати, формувати імідж України як європейської держави, дбайливо ставитись до рідної землі, оточуючих людей, мови, традицій, культури; нести відповідальність за долю України. Сьогодні у величезній мірі саме від школи залежить, чи придбають учні "базовий набір соціальних компетентностей" і стануть повноцінними громадянами своєї держави, чи виявляться непристосованими до життя у суспільстві.

Сенс дитячого самоврядування полягає не в тому, щоб діти включалися в існуючі піраміди керівництва, а в тому, щоб вони набували особистого досвіду демократичних стосунків [1, с. 23-45].

Організація учнівського самоуправління є важливою умовою оптимізації освітнього простору в НВК на основі  якнайширшого залучення підлітків до громадянської активності.

Самоврядування розвиватиметься в разі, коли цього захочуть самі діти, які відчувають у ньому потребу, необхідність. Потреба виникає пізніше, а для початку необхідно постаратись, щоб діти отримали задоволення від самої діяльності. Діти багато можуть, якщо їм цікаво!

Академік І. Ярмаченко сказав: "Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти. Якщо дитина живе в атмосфері ворожнечі, вона вчиться агресивності. Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою. Якщо дитина виростає в терпимості, вона вчиться розуміти інших. Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною. Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою. Якщо дитина росте в атмосфері приязності, вона вчиться любити людей".

Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління шкільними справами, через діяльність в органах самоврядування [5, с.112].  

 Система самоуправління в НВК ґрунтується на важливих умовах, без дотримання яких неможливо забезпечити повноцінне і практично суспільно корисне її функціонування [Додаток 1, 2].   .

По-перше, потреба в дитячому самоврядуванні природно визріла в учнівському середовищі, зросла на їхньому бажанні самим порядкувати своїм життям.

По-друге, воно відповідає реальним і конкретним запитам учнівської молоді, які вони здатні задовольнити в основному особистими зусиллями.

По-третє, систему діяльності учнівського самоврядування необхідно розглянути не тільки як суто прагматичну річ, а й у ширшому контексті – як систему набуття підлітками громадянського досвіду в проведенні певної цілеспрямованої виховної роботи серед майбутніх громадян України [6, с.51].

Отже, шкільний парламент дітей, з одного боку, виконує функції внутрішньої самоорганізації дітей та підлітків, а з іншого – має вигляд моделі майбутньої поведінки громадянин України в умовах відкритого суспільства і, таким чином, сприяє реалізації завдань громадянської освіти.

2.1.Організаційно-педагогічна модель учнівського самоврядування

 Петрівського НВК

Виконавчим органом учнівського самоврядування у школі є парламент, покликаний формувати в учнів свідоме і відповідальне ставлення до всіх прав і обов’язків, визначених Правилами для учнів школи, Статутом школи та Законом України  "Про загальну освіту".

У школі  12 років діє учнівське самоврядування.

У парламенті діє сім комісій: "Дозвілля та культури", "Дисципліни та порядку", "Додаткової освіти та роботи з молодшими школярами",  "Милосердя", "Захисту прав дитини", " Спорту та здорового способу життя", центр Інформації [Додаток 1].

Головним завданням учнівський парламент ставить собі допомогти педагогічному колективу забезпечити глибоке засвоєння основних знань учнями школи; зростання національної свідомості, духовного розвитку учнів, виховання почуття патріотизму, гордості за свою країну; формування соціальної активності і професійної компетентності особистості; організація самообслуговування, створення нормальних побутових умов; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови; дотримання Правил учня школи.

Усю роботу учнівського парламенту проводить президент (учениця 9 класу Потапова Юлія), його наставником безпосередньо є педагог-організатор Кононенко І.О. Президент  може бути присутнім на засіданні педагогічної ради, а також брати участь в обговоренні питань, пов’язаних з навчанням, вихованням учнів школи.

Робота парламенту здійснюється згідно складеного плану роботи на рік

(4 засідання). Рішення та постанови доводяться до всіх учнів школи. Кожна з комісій формується з представників, обраних у класах. Комісія планує свою роботу на семестр. Це можуть бути різноманітні виховні заходи, рейди-перевірки, рейди-допомоги, волонтерський рух. Уся інформація доводиться до учнів школи через лінійки, оголошення, стенд "Інформація" [Додаток 2]. Розроблено Статут шкільного парламенту, який включає 17 статей [Додаток 3].

Президент шкільного парламенту обирається учнями школи на 1-2роки (в залежності від якості роботи парламенту чи від того, в якому класі був – якщо обраний  президент був учнем 10 класу і добре працював, то він залишається ще на один рік).

Гра "Вибори президента шкільного парламенту", яка готується  заздалегідь і проводиться у формі таємного  голосування з бюлетенями  є копією виборів в Україні. За тиждень до виборів  президента парламенту починає працювати виборча комісія, яка складається з представників класів або представників комісій парламенту школи. У кожному класі проводяться класні учнівські збори, на яких висувають від класу кандидатури у президенти парламенту. Ці кандидатури готують стенди-інформації про особистість, його виборчу програму( разом з класними колективами або самі) та представляють їх на ознайомлення всім учням школи. Виборча комісія готує бюлетені для таємного голосування; оголошує дату проведення виборів.

Після голосування виборча комісія підводить підсумки і доводить їх до відома учнів школи. Кандидат вважається обраним, якщо він набрав найбільше голосів учнів. А далі проводиться  інавгурація президента шкільного парламенту з гімном  школи та присягою президента. [Додаток 4,5 ].

Комісія "Дозвілля та культури" готує матеріали, виступи на лінійках, підбирає матеріал  на засідання євро-клубу "Співдружність", привітання людям похилого віку, організовує День строю та пісні до Дня Збройних Сил, перевіряє шкільну форму та щоденники учнів, займається підготовкою загальношкільних учнівських зборів, підготовкою свят у школі.

"Центр інформації" вивчає межі вихованості учнів школи; проводить роботу з профілактики правопорушень серед неповнолітніх; цікавиться, чи знають учні школи правила для учнів; бувають присутні на радах профілактики з метою зниження рівня правопорушень у школі, профілактики злочинності, організовують чергування учнів по школі і в класах, виховують відповідальне ставлення до навчання через предметні вечори, конкурси, надають допомогу в проведенні шкільних олімпіад, перевіряють стан учнівських зошитів  та щоденників; свою роботу висвітлюють на стенді "Інформація" .

Члени парламенту, які входять до "Центру інформації",  беруть участь у плануванні позакласної роботи в школі; доводять до учнів інформацію про проведення різних виховних заходів, вечорів, євро-клубу "Співдружність"; пропонують здійснити екскурсії чи турпоходи, зустрічі з цікавими людьми; відтворюють таблицю рейтингу  участі класних колективів у громадському житті школи; залучають обдарованих і здібних учнів до дослідницької та проектної  роботи, до участі в інтелектуальних конкурсах .

Комісія "Спорту та здорового способу життя" працює над такими питаннями: перевірка гігієнічного стану учнів школи;  випуск санбюлетенів, організація роботи  на Братській могилі, участь у рейдах-перевірках "Чисті кишені", "Чисто там де не смітять", проведення загальношкільних свят, "Веселих стартів", "Козацьких забав", залучення учнів до участі в спортивних секціях (волейбол, футбол), змаганнях з шахів, шашок, тенісу, Днів здоров’я, походів, мандрівок.

Комісія "Додаткової освіти та роботи з молодшими школярами" займається з учнями 1-4 класів. Як правило, дівчатка керують цим сектором. Вони допомагають класоводам готувати учнів початкових класів до свят Дня Знань, Новорічних ранків, до 8 Березня, Дня Перемоги, Букварика; проводять акції "Подаруй ялинкову іграшку", "На кращу клумбу", "Екоялинка", "Розумники-розумниці", Свято врожаю, Свято Осені, Свято квітів і т.д. Організація веселих перерв у початкових класах, допомога бібліотеці "Книжкова майстерня",  "Акція подаруй бібліотеці книгу".

Комісія "Дисципліни та порядку" займається організацією самообслуговування учнів та участю їх у благоустрої школи; перевіряє чергування по класах, організовує участь учнів школи в акціях з ліквідації сміттєзвалищ  на території села Петрове.

Комісія "Милосердя"представляє волонтерський загін "Добросвіт", який очолює учениця 9 класу Скічко Олена. Робота загону направлена  на організацію допомоги ветеранам війни та  людям похилого віку, які проживають на території нашого села. Узяли участь у Всеукраїнському конкурсі проектів "Волонтерський проект 2012", оформлений стенд "Назавжди в пам'яті людській", присвячений ветеранам Великої Вітчизняної війни та воїнам – інтернаціоналістам. Волонтери школи надають постійну допомогу підшефним ветеранам, вітають їх зі святами та ювілеями.

Ведеться природоохоронна робота та робота з озеленення  села. Волонтери школи взяли участь у Всеукраїнському конкурсі проектів "Волонтерський проект – 2012", оформлений стенд "Назавжди в пам'яті людській", присвячений ветеранам Великої вітчизняної війни та воїнам – інтернаціоналістам, доглядають могилу Викреста І.Ф. – заслуженого вчителя України, колишнього директора школи.

Члени волонтерського загону й учні всієї школи взяли активну участь в акції "Серце до серця", співпрацюють з організацією Червоного Хреста, ветеранською організацією села Петрове.

Комісія "Захисту прав дитини" працює над вивченням Декларації прав дитини; ознайомлює учнів школи з Декларацією прав людини; проводить зустрічі з психологом та соціальним педагогом.

Така модель учнівського самоврядування є досить ефективною, допомагає тісніше працювати учительському та учнівському колективу на засадах партнерства і співробітництва; допомагає учням розвивати такі риси, як відповідальність, толерантність, цілеспрямованість, свідоме ставлення не тільки до своїх прав, а й до обов’язків. Учнівська молодь вчиться організовувати своє навчання і дозвілля цікаво.

Члени парламенту мають право разом з дорослими (вчителями, батьками) вирішувати важливі питання функціонування школи, організації навчально-виховного процесу (вибір класного керівника, атестації вчителів, організації гурткової роботи). Відповідальне та свідоме ставлення учнів до своїх прав і обов’язків  допомагає утримувати шкільні приміщення та меблі в задовільному стані.

Наприкінці навчального року підводяться підсумки роботи парламенту, кращі учнівські колективи нагороджуються подарунками.

Гласність, відкритість роботи шкільного парламенту (усі учні знають, де, коли, які питання обговорюватимуться, можуть брати участь в обговоренні, пропонувати щось оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяють поглибленню демократизму у шкільному житті.

 Враховуючи розвиток суспільства, зміни в системі освіти і виховання, наша модель учнівського самоврядування трохи змінюється, доповнюються завдання для секторів, впроваджуються нові довгострокові та короткочасні проекти: "Відомі люди нашого села, "Мої земляки в роки Великої Вітчизняної війни, "Ми живемо, щоб пам’ятати…", "Ми пишемо історію", " Чисте подвір'я – чиста вулиця, чисте село", " Мій рідний край".

Ведеться робота  з реалізації проекту "Громадсько-активна школа України", подані матеріали для он-лайн бази, проводилася робота по пріоритету Волонтерство та Партнерство.

Демократизація шкільного життя і виховання в учня якостей лідера, організатора, керівника - основне завдання учнівського самоврядування. Саме на вирішення цих завдань направлена робота учнівського самоврядування нашої школи. Але й сьогодні вона є однією із форм державно-громадянського управління навчальним закладом.

 2.2.Формування громадянської  позиції  учнів  шляхом залучення до проектної діяльності учнівського парламенту

Умови сучасного життя, зростаючий об’єм інформації вимагають, щоб НВК готував учнів, які уміють самостійно мислити, здобувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися у конкретній ситуації.

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації та колосальні темпи її накопичення зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко та оперативно адаптуватися до сучасності, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися протягом усього життя, розвиватися та творити.

Педагогів завжди турбувало питання "Як навчати?", а сучасного педагога, який працює в рамках компетентнісного підходу, хвилює "Як навчати, щоб формувати компетентність у вихованців?" [2, с.15-16].

Із численного арсеналу методів навчання найдієвішими з погляду компетентністного підходу можна виділити такі методи:

1)        метод проектів;

2)        портфоліо;

3)        освітні технології.

Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. В основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. На передній план виступає випереджальний розвиток самої дитини як творчої особистості.

У своїй сукупності метод проектів:

1)        стимулює учнів до розв’язання проблем, які потребують певної суми знань;

2)        розвиває критичне мислення;

3)        формує навички роботи з інформацією;

4)        допомагає вирішувати пізнавальні і творчі завдання співпраці, де діти виконують різні соціальні ролі.

Щоб краще зрозуміти суть методу проекту, звернемося до характеристики властивостей проектної роботи, яка полягає в:

1)        проект – це цілісна робота, її не можна закінчити, зупинитися на півдорозі, оскільки оцінюється кінцевий результат;

2)        проект – складна робота, яка включає різні види діяльності;

3)        обов'язковим атрибутом проекту є реальна практична діяльність;

4)        проектна діяльність ґрунтується на активній соціальній дії у вирішенні життєво значущої проблеми.

Метод проектів спрямований не на просте оволодіння деякою сумою знань, чи навіть їх системою, а на розвиток умінь вирішувати проблеми, показувати практичне використання знань. В основі методу проектів знаходиться розвиток пізнавальних навичок школярів, умінь самостійно конструювати свої знання.

 Термін "проект" у перекладі з латинської мови означає "кинутий уперед – задум, план тощо".  Проектування у загальному його розумінні – це науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту-прототипу [9, с. 20-25].

 Ідея проектної діяльності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання і навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань.

Робота над проектом передбачає такі етапи:

 1. Визначення теми, мети та завдань проекту.

 2. Розробка плану діяльності для досягнення поставленої мети.

 3. Виконання проекту.

 4. Презентація робіт.

 Виконання проекту розпочинається з планування дій.

Проект – це задум, план про образ передбачуваного, сукупність документів, необхідних для його створення.

Формування в учнів вмінь та навичок проективної діяльності передбачає досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних сферах.

Робота з учнями не дає змоги вчителю зупинитися на досягнутому, посилює щире прагнення до постійного руху вперед, адже відомо, що дітей може і має право навчати тільки творчий, відданий своїй праці вчитель.

Так, робота над проектами надихає вчителя шукати та віднаходити багато нових питань для обговорення, бути винахідливішим, робити навчальний процес інтенсивнішим.

Отже, саме метод проектів є одним із найголовніших компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі виховання підростаючого покоління.

Дослідження вчених переконують, що без зацікавлених школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Відтак актуальною залишається проблема стимулювання пізнавальної активності та самостійності учнів під час навчання. Цю проблему можна розв'язати за умови творчої розробки та застосування педагогічних інноваційних технологій у школі як на уроках, так і в позаурочний час. Кожен учень повинен мати право на участь у проекті, і це носить добровільний характер [13, с.174].

Час не стоїть на місці, а ставить перед фахівцями всіх сфер діяльності дедалі вищі вимоги. І в цих умовах основним завданням освіти стає актуальним дослідження навколишнього життя. Актуальність проектного методу очевидна: підготовка учнів до безпосереднього спілкування, відкритість для суспільства, вихід у світ.

Використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати бар'єр у спілкування, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

В основі проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Що обов'язково потрібно зробити для того, щоб діти були готовими до проектної роботи? Деякі теоретики проектного методу пропонують створення творчих об'єднань учителів проектного навчання. Педагоги, які входять до зазначених об'єднань протягом року ведуть уроки в одному і тому ж класі, працюють з одними і тими ж дітьми. В обов'язки такого творчого об'єднання має входити узгодження мети і задач проектного навчання, координація проведення навчальних проектів, вирівнювання рівня предметних знань, умінь, навичок, які використовуються в проектах [2, с.10-12].

Тому  складовою діяльності шкільного парламенту дітей Петрівського НВК є реалізація суспільно корисних проектів:

  "Відомі люди нашого села". Мета проекту: вивчення історії рідного села Петрове, виховання в учнів почуття патріотизму та гордості за Батьківщину, рідне село, почуття поваги до старшого покоління. За даним проектом оформлена папка, яка постійно поповнюється новими матеріалами.

Проекти "Ми живемо, щоб пам’ятати…", "Мої земляки в роки Великої Вітчизняної війни" присвячені темі Великої Вітчизняної війни. За даними проектами оформлені папки та стенди "Вони захищали Батьківщину", "Навічно в пам'яті людській".

На стенді "Навічно в пам'яті людській" представлені  воїни-афганці – жителі села Петрове, які виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Воїну-афганцю Чупруну Сергію, який загинув під час виконання інтернаціонального обов’язку, встановлений пам’ятний знак по вулиці Чупруна.

Продовженням теми національно-патріотичного виховання учнів є проект "Ми пишемо історію", присвячений сучасним подіям на Сході нашої Батьківщини. У папці представлені матеріали про воїнів-земляків, жителів с.Петрове, які виконують військове завдання в зоні АТО, а також розміщені матеріали по волонтерській допомозі воїнам АТО учнями школи та жителями села Петрове.

  Проект "Живемо, щоб пам’ятати..."

 Мета проекту:зацікавати учасників і залучити їх до практичної реалізації проекту, відтворити події Великої Вітчизняної війни; вивчати історію рідного краю; забезпечити морально-патріотичну і практичну підготовку молоді щодо        виконання обов’язку – захисту Батьківщини; формувати морально-вольові     якості (стійкість, мужність, готовність до подвигу, милосердя), виховувати патріотів Батьківщини, творців суспільства нового типу, спрямованого на розбудову майбутнього. 

 Цільові групи, задіяні в проекті:  ініціативна, пошукова, творча.

Детальний опис проекту:

Усі учасники ознайомлені з метою проекту і розподілені на групи. Кожна група обдумує головні питання й намічає шляхи їх реалізації.

 1.  Пошукова група проводить збір інформації, шукає учасників війни, свідків подій визволення с. Петрове та Знам'янки. У результаті заповнені анкети та зібрана інформація і фото часів війни, записані спогади ветеранів.

2.  Ініціативна група опікується прибиранням території біля пам’ятника  загиблим воїнам та благоустроєм алеї Слави, доглядом за могилою

Викреста І.Ф. –  учасника війни, колишнього директора Петрівської школи.

 3. Творча група збирає відомості з архівних джерел і літератури, готує до друку матеріали в районну газету, оформляє  альбом та стенд із зібраною інформацією.

 Очікувані результати проекту: пошук свідків та учасників подій Великої Вітчизняної війни, збір матеріалу з теми: "Мої земляки в роки Великої Вітчизняної війни".

Проект "Ми пишемо історію"

Мета проекту: надання допомоги воїнам-патріотам, які змушені постійно перебувати в бойовій готовності, воювати в холоді, важких умовах, відстоюючи незалежність і безпеку України; налагодження партнерських зв'язків між школою та громадською організацією "Майдан"; виховання почуття обов'язку перед Батьківщиною.

Цільові групи , задіяні в проекті: ініціативна, пошукова , творча.

Детальний опис проекту:

Усі учасники ознайомлені з метою проекту і розділені на групи. Кожна група обдумує головні питання й намічає шляхи їх реалізації.

1. Пошукова група проводить збір інформації, складає списки учасників АТО  жителів села Петрове, налагоджує зв’язки з їх сім'ями. Як результат зібрана інформація і фото воїнів АТО, записані їх спогади .

2. Ініціативна група організовує  надання всебічної допомоги воїнам АТО, налагодження партнерських зв’язків з волонтерською організацією м.Знам'янки "Майдан", збір продуктів  та коштів на придбання зимового одягу для воїнів - жителів села, разом з волонтерами  сільської громади.

3. Творча  група організовує зустрічі  учнів школи з воїнами АТО, ініціює проведення конкурс  "Лист воїну", " Малюнок моєму земляку в зону АТО", ознайомлення учнів, вчителів та громадськості мікрорайону школи із запланованими заходами, з метою залучення їх до співпраці, а саме: виступ-оголошення на загальношкільній лінійці та батьківських зборах, розміщення звернення на сайті школи та куточку учнівського самоврядування, розклеювання оголошень у мікрорайоні школи , висвітлення роботи в ЗМІ.

Очікувані результати проекту: супи швидкого приготування (20 пакетів), чай, печиво, крупи, пластівці, томатну пасту, каву, олію передано волонтерам організації "Майдан", зібрано кошти,  на які придбано літній костюм для воїна жителя с. Петрове; написано 85 листів, намальовано 60 малюнків і плакат "Ми в Вас віримо і чекаємо живими додому" та передано воїнам в м.Волноваху, зібрано теплі речі та продукти харчування для переселенців з Луганської та Донецької області, зібрано продукти жителями с.Петрове  та передано Координаційному центру волонтерів з допомоги воїнам АТО в м.Олександрія, проведено зустрічі з односельцями: Чорним Олегом – 95 бригада, Ліпиком Віталієм – Донецький прикордонний загін м.Маріуполь, Олещенком Олександром – 93 механізована бригада, Онищенком Олександром – 34 батальйон територіальної оборони Донецької області.

Проект "Відомі люди нашого села"

Мета проекту: виховання в учнів почуття патріотизму та гордості за Батьківщину, рідне село, почуття поваги до старшого покоління, формування інтересу до вивчення історії свого села ,ознайомлення з біографією деяких відомих людей, удосконалення вміння учнів працювати у групі, самостійно здобувати знання; розвиток пізнавальних, творчих здібностей та мовлення учнів; виховання любові до рідного краю, дружелюбності, організованості, відповідальності за отримані доручення.      

Цільові групи: ініціативна , пошукова ,  творча.    

Детальний опис проекту:   

1.Пошукова група  проводять анкетування серед учнів школи , збирає інформацію про відомих людей, які проживали на вулицях села,  цікаві факти про село , пише твори про вулиці, на яких живуть ,  збирає інформацію про

майстрів , поетів , художників в селі .

2.Ініціативна група  організовує проведення дослідження з питань історії, літератури , мистецтва населеного пункту , налагодження листування з випускниками школи минулих років, знайомство з людьми, які внесли свій вклад у розвиток науки, літератури,мистецтва і народились або в даний час проживають в селі Петрове.

3.Творча група збирає відомості з архівних джерел і літератури, готує до друку матеріали в районну газету , проводить збір друкованих робіт , авторських книг , малюнків, віршів, пісень петрівчан.

Очікувані  результати  проекту:     випуск буклету, оформлення альбому "Відомі люди нашого села" , проведення виховних заходів за темою : "Петрове і петрівчани" , організація виставок робіт односельчан – майстрів , поетів, художників.                             

                         

РОЗДІЛ   III

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ'Я  ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ У ВИХОВАННІ ЮНИХ ГРОМАДЯН

Діяльність загальноосвітнього закладу зі збереження та зміцнення здоров'я учнів лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі та здоров’яформуючі технології [4,с.8-10].

Аналіз існуючих здоров'язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи технологій у сфері збереження та зміцнення здоров’я.

Виховання культури здоров'я –  виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я, здоров’я родини.

Основною метою формування культури здоров’я є створення єдиного простору для забезпечення активного формування культури здоров'я; організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних умов збереження і зміцнення здоров’я, враховуючи індивідуальні показники стану здоров’я учнів та вчителів; формування здоров'язбережувальної компетентності шляхом створення комфортних психолого-педагогічних умов усім учасникам навчально-виховного процесу.

Культура здоров’я школяра – це інтегроване утворення особистості, що виявляється в її мотиваційній, теоретичній і практичній підготовці до формування, збереження та зміцнення свого здоров’я в усіх його аспектах (духовному, психічному й фізичному) та розумінні здоров’я як цінності [3,с.15-17].

Учені приділяли увагу питанням формування культури здоров’я і особистості взагалі.

Головна причина хвороб, як уважав М. Амосов, у відсутності цілеспрямованої  діяльності зі зміцнення здоров'я. "Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні та значні. Замінити їх нічим не можна",  – наголошував він.

На жаль, особисту роль молодих людей у підтримці та зміцненні свого здоров'я, по суті, зведено до мінімуму, тому зрозуміло, як важливо, по-чинаючи з молодшого віку, виховувати позитивне ставлення до власного здоров'я, сприймати його як найвищу цінність.

Технологія реалізації проблеми:

- вивчення  психолого – педагогічної й  методичної літератури з формування здорового способу життя та розвитку культури здоров’я;

- створення банку інформації, розробка системи виховних заходів;

- аналіз і підсумок отриманих результатів. Презентація результатів і вироблення практичних порад. Підготовка до друку рекомендацій, дидактичного  матеріалу з досвіду роботи [8, с.10-14].

Форми роботи з учнями      години  спілкування,тренінги, подорожі, акції , свята ,зустрічі,випуск стінгазет ,бесіди , конкурси , екскурсії ,трудові десанти , інструктажі з безпеки життєдіяльності , виступ агітбригади.

Форми роботи з батьками: батьківські збори, лекції, круглий стіл, практикум,  телефон довіри "Відверта розмова тощо".

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. Аналіз здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітніх закладів України дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такі форми і види роботи:

•   корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;

• різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;

• контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та профілактику перевтоми учнів;

• медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку учнів;

• розробку та реалізацію навчальних програм із формування в учнів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;

• діяльність служби психологічної допомога вчителям та учням у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожного учня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі вчителів;

• організацію та контроль за дотриманням збалансованого харчування всіх учнів школи;

• заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров'я вчителів та учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку [18, с.148].

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує значної уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак, особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

Процес формування культури здоров’я школярів в позакласній роботі ґрунтується на сутнісному аналізі культури здоров’я, її  критеріях та показниках, а також на вікових психологічних особливостях школярів. Він складається з психолого-педагогічних умов, формування методів і засобів культури здоров’я та здорового способу життя як її складової. Цей процес реалізується в декілька етапів самопізнання свого організму, рівня культури здоров’я; само оцінювання стану свого здоров’я, само оздоровлення тощо

[3, с. 10-12].

Перший етап формування культури здоров’я та здорового способу життя школярів характеризується поглибленням знань з медико-валеологічних дисциплін, самостійне вивчення свого здоров’я, рівня культури, індивідуальних особливостей організму. Закладається основа формування настанови на здоров’я, на активне ставлення до нього. На цьому етапі для вивчення початкового рівня культури здоров’я застосовувалися наступні методи психолого-педагогічного дослідження: спостереження та самоспостереження, бесіди, анкетування,тестування, тощо. Використовувалися такі форми роботи як лекції, диспути, реферування літератури на відповідну тематику, ведення учнями валеологічних щоденників тощо [4, с. 8-10].

Другий етап характеризується самостійністю адекватного оцінювання свого стану здоров’я, рівня його культури. Він є надзвичайно важливим, оскільки підбиває своєрідний підсумок попереднього стану і націлює на наступний. Учні більше залучаються до самостійної роботи. Такі методи, як самооцінка, самоаналіз, самопрогнозування свого здоров’я, дозволяють спрямувати на пошук шляхів збереження і зміцнення здоров’я. На цьому етапі діти заповнюють "Картку оцінки і самооцінки здоров’я".

Третій етап характеризується дійовим, активним ставленням учнів до самих себе, до свого здоров’я. Створення необхідних умов для вироблення потреби в проведенні розроблених заходів, націлених на самооздоровлення організму та формування здорового способу життя [4, с. 11-12].

Вивчення національних особливостей культури здоров’я, народних методів оздоровлення дає учням уявлення про минуле  і сучасне свого народу, без якого розвиток людини неможливий. Знання народних методів оздоровлення, обрядів, традицій, звичаїв, уміння знайти і відмітити їх валеологічні аспекти сприяє духовному збагаченню, розвитку особистості.

Найважливішим показником медично-валеологічної грамотності школярів є знання ними індивідуальних особливостей свого організму (спадкова схильність до захворювань, функціональні особливості центральної нервової системи, тип конституції статури). Вивчити їх треба, але це кропітка систематична робота над собою, яка сприяє виробленню самоспостереження, самоаналізу, самооцінки цих особливостей. Знання заходів долікарняної медичної допомоги – найважливіший показник медико-валеологічної грамотності.

Найефективнішою формою роботи по формуванню культури здоров’я школярів в позакласній роботі є співпраця вчителів з батьками. Форми роботи з батьками різноманітні: групові і індивідуальні бесіди, лекції на батьківських зборах, участь батьків у тематичних позакласних зборах, родинно-спортивні свята тощо [18, с. 148].

3.1.Ціннісне ставлення до здоров'я як складової у формуванні 

громадянських якостей

Основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя учнів Петрівського НВК є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії лілейного та соціального середовища.

Рівень цієї готовності характеризується здатністю учнів перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спонуки, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості і відповідальності за власну культуру.

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад.

Поняття "здоров’я" нерозривно пов’язане із поняттям "здоровий спосіб життя" як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та покращення здоров’я учнів НВК.

Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров’я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров’я і характеризується високим рівнем культури поведінки учнів стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих [19, с.372].

Формування засад здорового способу життя, культури здоров’я, підвищення їх виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери молодого покоління у прагненні бути здоровими. Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в учнів можна вважати:

- на рівні фізичного здоров’я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров’я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистості гігієни, правильне харчування;

- на рівні психічного здоров’я: відповідальність пізнавальної діяльності віку учнів, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватної самооцінки, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;

- на рівні духовного здоров’я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, природі, у мистецтві;

- на рівні соціального благополуччя: сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання [4, с.8-10].

На шляху формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя важливе значення має діяльнісний і системний підходи.

Діяльнісний підхід вимагає культивування  дієвої позиції особистості з метою власного становлення і розвитку її морального і духовного самовдосконалення.

Системний підхід передбачає цілісність у практичній діяльності, що спрямована на комплексну реалізацію здорового способу життя.

Базовими принципами формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя учнів НВК є:

- принцип науковості і доступності знань, адаптація відповідних знань для усіх ланок освіти з врахуванням особистостей різних вікових категорій; взаємозв’язок науки про здоров’я з практичним досвідом;

- принцип системності і наскрізності: процес формування здоров’я людини організовується як системний педагогічний процес, у логічному зв’язку всіх його етапів, спрямовується на гармонійний і різнобічний розвиток особистості;

- принцип неперервності та практичної цілеспрямованості передбачає наступність у реалізації напрямів та етапів цієї роботи на різних освітніх рівнях; здійснюється у навчальній та позакласній виховній роботі;

- принцип інтегративності передбачає синтез теоретичних, емпіричних і практичних знань в цілісній картині про здоров’я та здоровий спосіб життя;

- принцип гуманізму передбачає орієнтацію на підростаючу особистість як вищу цінність, врахування її вікових та індивідуальних особливостей, задоволення фундаментальних потреб вихованця, вироблення індивідуальної програми його розвитку, стимулювання розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів;

- принцип цілеспрямованості утверджує спрямованість на досягнення основної мети – підвищення ефективності функціонування власного організму і свідомого  ставлення до нього;

- принцип превентивності означає, що виховні впливи держави, всіх виховних інститутів, на основі врахування інтересів особистості та суспільства, спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки учнів, на допомогу та їх захист, вироблення неприйняття до негативних впливів соціального оточення [14, с.192].

  Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів організації.

Серед форм та методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості.

До них також належать соціальне проектування,  метод відкритої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, "мозкова атака", метод аналізу соціальних ситуацій з морально-естетичним характером, гра-драматизація тощо.

Доцільно застосовувати також традиційні методи: бесіду, диспут, лекцію, семінар, роз’яснення, переконання, позитивний і негативний приклади, методи звичок, методи вправ, контролю і самоконтролю, створення громадської думки тощо.

З нетрадиційних для педагогіки методів ефективно спрацьовують методи "педагогічної психотерапії", а саме: саморегуляції,  педагогічного  аутотренінгу, рефлексотерапії [17, с.120].

Застосування цих методів допомагає формувати в учнів моральну самооцінку, знецінити і зруйнувати негативні мотиви, перебудувати і змінити негативні форми у поведінці вихованців на позитивні; підтримати, посилити позитивні моральні спонукання, активізувати їх прояви чи загальмувати негативні мотиви, знизити їх силу, утримати вихованців від прояву негативної мотивації на здоровий спосіб життя.

У "Основних орієнтирах виховання учнів…" зазначено, що основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність, а провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе.

Зміст виховання складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва.

Враховуючи нову соціальну позицію підлітків 5-9 класів, завданнями педагогів є розвиток вольової поведінки учнів, навчання умінню володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх тощо. Рекомендовано спрямовувати виховну діяльність учнів даного віку на формування їхнього вміння оцінювати власні можливості, ставити мету, навчатися розробляти власні програми самовдосконалення.

Такими формами виховної роботи для учнів 5-9 класів є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра тощо.

Виробити потребу у веденні здорового способу життя, набути впевненості в собі, своїх силах, розвивати валеологічні переконання допомагає метод гри. Саме гра дає змогу реалізувати всі провідні функції навчання (освітню, розвивальну, виховну), сприяє активізації пізнавальної діяльності вихованців, формує самостійність та широкі пізнавальні інтереси.

Використовуючи метод гри, враховую її багатогранність: це й самостійна діяльність, що сприяє всебічному розвитку особистості; і засіб формування колективу; і спосіб спілкування; і метод організації інших видів діяльності; і особливий емоційний стан. У процесі ігрової діяльності, що має особистісне значення для кожного вихованця, перетворюється на суспільно-значущу, яка сприяє розвитку особистої активності, самостійності, ініціативи [Додаток 10].

З метою виховання інтересу підлітків до власного здоров'я звертаюся до такої форми виховної роботи як анкетування, яке допомагає дітям глянути на себе збоку, пізнати себе, оцінити рівень свого здоров'я [Додаток 7, 8].

Тренінг дає учаснику змогу не лише почути думку педагога чи подивитися на таблиці чи схеми, а й практично застосувати отримані знання, перетворити їх на вміння. Тому в своїй діяльності застосовую тренінгову форму роботи. 

Тренінгова форма має такі переваги:

1) активність груп;

2) поєднання інформації та емоційного ставлення до неї;

3) підвищення рівня мотивації;

4) здатність групи до колективного мислення та прийняття рішень;

5) практична перевірка та закріплення отриманих знань.

Проведені тренінги "Бути здоровим – це модно"," Хочеш бути сучасним? Будь здоровим!", "Обираємо здоровий спосіб життя" сприяють розширенню інформації про здоров'я та здоровий спосіб життя, надають можливість учасникам усвідомити наявність чинників, що руйнують здоров'я  [Додаток 11].

Робота над проектами надихає мене шукати та віднаходити багато нових питань для обговорення, формувати  в учнів винахідливість, робити навчально-виховний процес інтенсивнішим. У здійсненні проекту задіяні найактивніші методи навчання: інтерактивні, пошук, дослідження. На думку видатного українського педагога Г.Ващенка, вони, з одного боку, сприяють посиленню активності учня у процесі навчання, а з іншого, наближають до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає  випереджувальний розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує та організовує життя і доцільно перетворює навколишній світ. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці.

  Реалізовані проекти: " Хімія і здоров'я людини. Продукти харчування", "Збережи здоров’я! Дізнайся про туберкульоз більше" –  надали можливість учням вчитися самостійно шукати інформацію, розвивати мислення, стимулювати бажання творити, залучити  дітей до реальної самоосвіти, сприяти формуванню культури спілкування, виробленню вміння аргументовано захищати свої позиції [Додаток 6].

Активною формою формування здорового способу життя учнів Петрівського НВК є проведення  літературно-музичних композицій, а саме:

 робота фітовітальні "Материнка", "Здоров'я дитини – багатство родини!", спрямованих на популяризацію серед учнів НВК переваг здорового способу життя [Додаток 9].

3.2. Роль учнівського самоврядування у розвитку моделі  навчального

закладу – Школа сприяння здоров'ю

Компетентнісний, творчий розвиток особистості учня, створення умов для розвитку природних здібностей дитини, самореалізації його сутнісних сил у різних видах діяльності, навчання мистецтву життя, збереження її здоров’я                  є найголовнішими завданнями сучасної школи. Для успішного їх вирішення  в НВК виникла потреба у розбудові сучасного навчального закладу – Школи сприяння здоров’я – Школи ефективного розвитку компетентної  особистості.

Провідна ідея Школи сприяння здоров’ю – Школи ефективного розвитку компетентної  творчої особистості – це створення:

     •     позитивного навчально-виховного  та соціокультурного середовища життєтворчості, ефективного розвитку компетентної творчої особистості, набуття нею життєвої компетентності, збереження здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу;

     •     унікальної моделі природоохоронного і екологічного навчання, виховання .

Основна мета – виховання і розвиток вільної, життєлюбної, талановитої, здорової особистості, яка життєво компетентна, працездатна, з високими моральними якостями, суспільно активна, зі свідомою позицією, спрямованою на збереження і примноження цінностей національної культури і громадського суспільства, здатної до практичного життя.

Головні завдання Школи сприяння здоров’ю – Школи ефективного розвитку компетентної  творчої особистості:

1.     розвиток в учнів творчих здібностей, всебічна підтримка обдарованих    дітей;

2.              збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування культури здорового   способу життя дітей та їх батьків;

3.     виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я   інших громадян як найвищої соціальної цінності;               

4.     удосконалення форм і методів формування здорового способу життя;

5.     формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб учнів;

6.     формування  в учнів імунітету до антидевіантної поведінки ;

7.     підвищення професійної компетентності педагогів у здійсненні навчально – виховного процесу.

 За інноваційним потенціалом досвід роботи можна охарактеризувати як комбінаторно-моделюючий. Використовуючи багатий досвід видатних педагогів, передовий педагогічний досвід, унікальну культуру і спадщину Дунайської дельти, наша Школа сприяння здоров’я – Школа ефективного розвитку компетентної творчої особистості – це створене позитивне педагогічно доцільне навчально-виховне та соціокультурне середовище, що базується на засадах педагогіки співробітництва, педагогіки толерантності, технологій особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії, еколого – біологічних і природоохоронних технологій та активному (діяльнісному) підходу.

Діяльність Школи сприяння здоров’ю ґрунтується на принципах:

1.      єдності й диференційованості в змісті освіти;

2.      розвивального характеру навчання;

3.      співпраці та співтворчості між учителем, учнем та батьками;

4.      індивідуалізації та диференціації навчання;

5.      оптимізації навчально – виховного процесу.

У контексті державних стандартів і державних замовлень діяльність НВК орієнтована на забезпечення якісної освіти і збереження здоров’я дітей,  здатних формувати в учнів позитивну мотивацію на здоровий спосіб жи

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розбудови держави одним із найголовніших завдань навчального закладу є забезпечення розвитку учнівського самоврядування як внутрішньої організуючої сили особистості учня, майбутнього громадянина, патріота України. Сьогодні в нашій країні, на жаль, дещо недооцінюється громадська зрілість та активність, уміння молодих людей самостійно організовувати своє життя.

Розглядаючи аспекти організації роботи учнівського самоврядування, слід зазначити, що шляхи та методи, які використовуються в практичній діяльності шкільного парламенту Петрівського НВК підвищують активність та роль учнівського самоврядування в житті навчального закладу, району, області; активно залучають підлітків до всіх сфер життя молоді району; поєднують самодіяльність підлітків з тактовною допомогою дорослих; надають дітям реальних прав та обов’язків;  виявляють справжніх лідерів; залучають їх до активної громадської діяльності; розширюють межі гласності.

Доручення підлітку серйозних справ сприяє становленню його особистості вже в підлітковому віці. Безпосереднє спілкування з суспільством дає можливість дітям-лідерам відчувати себе активними учасниками громадського життя, а також сприяє подоланню молодіжної байдужості.

Учнівське самоврядування – це школа колективної діяльності, в якій створюються такі життєві ситуації, де виявляються, виробляються  кращі якості особистості лідера. Це забезпечує широку варіативність діяльності учнівського самоврядування та  приносить найкращі результати.

Учнівське самоврядування – це засіб реалізації учнівською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень, їх впровадження за допомогою власних ресурсів у життя, співпрацю з адміністрацією села, району.

Узагальненим наслідком цього процесу стає усвідомлення й прийняття власних життєвих перспектив, можливого місця і ролі в суспільному житті, визначення своїх покликань, формування життєвого проекту.

 Широкий розвиток самоврядування має величезне практичне значення для постановки роботи школи в цілому. Воно відкриває воістину необмежені можливості постійного удосконалювання виховного процесу.

 По-перше, передача ряду організаторських функцій дітям вивільняє згодом  педагогічні кадри для рішення нових і  більш складних питань, і, по-друге, збільшує число організаторів колективу. Але при цьому самоврядування зовсім не означає бездіяльність педагогів при повному завантаженні дітей. Навпаки, саме з розвитком самоврядування стають можливі творчі пошуки і розширення діапазонів діяльності педагога. Крім цього, самоврядування сприяє удосконалюванню шкільного колективу, викликає до життя дитячу ініціативу, що є невичерпним джерелом нових знахідок.

    Не можна не відзначити важливої ролі учнівського самоврядування в удосконалюванні керування шкільним колективом, керівництва роботою школи з боку її адміністрації і громадських організацій. Кожний шкільний колектив - це десятки педагогів і сотні учнів, діяльність яких певним чином організована, кожен з який вирішує специфічні задачі. Організувати, налагодити цю спільну діяльність сотень людей - головна задача керівництва школи.

                                                         

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Божко І.Г. Організація дитячого самоврядування в школі // Позакласний час.   – 2000. – №18. – С.35-63.

2. Байрамова М. Технології учнівського самоврядування /Байрамова М., Дзюбук А., Дзюдбук В. // Директор школи. -2003.-№15,16. – с.11-13

3. Виноградова Т. Учнівське самоврядування: історія питання/ Т. Виноградова// Підручник для директора: посіб. з управл. компетентності. - 2010. - № 7/8. - С. 65-72.

4. Волкова І.В. Здоров'язберігаючі аспекти сучасного уроку/ І.В.Волкова//Джерело педмайстерності:наук.-метд.жур.-Х.,2009. -№3.

5. Денисенко Н.Освітній має бути здоров'язбережувальним/ Н.Денисенко//Дошкільне виховання.-2007.-№7.с.8-10

6. Єрмаков І. Ж., Кириченко В. І. Учнівське самоврядування:структура, зміст і концепція розвитку, проектна діяльність, досвід організації. – Х.: Вид. група "Основа", 2008. с.-112.

7.Закон України «Про освіту» ( ст. 51).

8. Козинський Е.П. Учнівське самоврядування в класному колективі // Виховна робота в школі (Управл. осв.). – 2005. – № 5. – С.37-38.

9. Конституція України. 28.06 1996 р. (Розділ 2 «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», ст. 36, ст. 37, ст. 38).

10. Комарова Н., Галіцина Л., Телюк А. Молодіжна участь у прийнятті рішень / Н.// Шкільний світ. – 2005 .-№ 34.-с.1-34.

11.Лопухівська А. Учнівське самоврядування – форма громадянської освіти//Завуч. – 2001. – № 1. –с.3-4.

12. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2012 року//http:|//zakon4.rada.gov.ua\laws\344\2013

13. Оржеховська В.М., Ковганич Г.Г. Учнівське самоврядування: пошук ефективних моделей і технологій: навч. Пос.-К.:ІПВ, 2007.-234с.

14. Приходько М.І. Учнівське самоврядування в сучасному навчальному закладі.– Х.: Основа, 2008. – 176 с. 7. Савченко Н., Ковганич Г., Кириченко В., Єрмаков І.

15. Пометун О.І. та ін.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:Наук.- метод.посібн/О.І.Пометун, Л.В.Пироженко; За ред. О.І.Пометун.–К: А.С.К., 2005.-192 с.

16. Самоврядування: учнівське, вчительське, батьківське: // Директор школи № 39, жовтень 2005.с.3-4

17. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/За ред.А.Й.Капської., І.М.Пінчук, С.В.Толстоухової.-К.: ІЗМН,2000.-273с.

18.Стасенко В.Здоров'язбережувальні технології/Валентина Стасенко, Валентина Волканова: упод.Наталія Мурашко.-К.: Шкільний світ,2013.-120 с. –(Бібліотека "Шкільного світу").

19. Сучасний навчальний заклад – Школа сприяння здоров'ю: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару/ред.група:Л.Д.Покроєва, С.Є.Волянська, І.В.Волкова, В.І.Олійник. – Х.: ХОНМІБО, 2006.-148с.

20. Сухомлинська О.В. Виховання як соціальний процес: особливості сучасних трансформаційних змін. О.В. Сухомлинська //Виховання дітей та молоді в контексті розвитку громадянського суспільства: зб. наук. праць. педагогічні науки.-Вип.35.-Херсон: Херсон. держ. ун-т, 2003.-372с.

21. Сухомлинська О.В. Ідея громадянськості і школа в Україні //Шлях ревіти.-

К.:1999.-№4.-с20-25.

                                                                                           ДОДАТОК 2

            План роботи  шкільного парламенту Петрівського НВК

                                          на 2015-2016н.р.

1.Заходи з розвитку учнівського самоврядування:

Зміст заходу	Термін проведення	Відповідальний
Складання плану роботи шкільного парламенту	Серпень	Президент, педагог-організатор
Заняття в школі лідерів	Один раз на місяць	Педагог-організатор
Консультації президенту парламенту	Друга середа місяця	Педагог-організатор
Засідання парламенту	Чотири  засідання на рік

2.Участь шкільного  парламенту у загальношкільних справах:

Місяць	Зміст заходу
вересень	Підготовка до Дня знань. Засідання парламенту. Допомога у підготовці та проведенні лінійки до Дня визволення Знам'янщини , до Дня партизанської слави. Організація упорядкування Братської могили. Організація акції "Розкрий свої таланти"
жовтень	Робота євро-клубу "Співдружність". 14 жовтня -День захисника України(літературно-музична композиція) Підготовка акції "Ветеран живе поруч". "Слава козацтва лине до нас з давнини"(круглий стіл). Робота школи лідерів "Дитяче самоврядування – крок до становлення особистості".
листопад	Акція "Подаруй бібліотеці книгу" Організація лінійки до Дня вшанування жертв Голодомору. Підготовка акції "Ветеран живе поруч". Робота школи лідерів "Дитяче самоврядування – крок до становлення особистості". 21 листопада –день Гідності та Свободи. Вечір –пам'яті "Герої не вмирають…Просто йдуть…"
грудень	Акція до Дня боротьби зі СНІДом "СкажемСНІДу – ні!" Акція  "Подаруй ялинкову іграшку". Підготовка до Дня Збройних Сил України. Правовий брейн – ринг " Знай свої права".
Січень	Конкурс творчих робіт "Новий рік прийшов на Україну". Робота над проектом "Відомі люди нашого села" "22 січня – День Соборності та Свободи України"(круглий стіл). Засідання парламенту.
Лютий	Перевірка щоденників. Рейд-перевірка зовнішнього вигляду учнів. Робота школи лідерів"Вмій висловити свою думку". 18-20 лютого -Дні Революції Гідності " Між неволею та незалежністю" ( літературний вечір) Робота над проектом "Молодь обирає здоров'я" Засідання євроклубу "Співдружність".
Березень	Допомога бібліотекарю у перевірці підручників. Вечір відпочинку. Проведення конкурсу творчих робіт "Моя матуся найкраща"
Квітень	Проведення етнографічної вітальні "Люблю я свій народ, ціную його звичаї". Робота волонтерського загону "Добросвіт". Зустріч із багатодітними матерями до Дня матері "Уклін низенький вам,матінко моя". Робота над проектом "Одне дерево посадив – недарма прожив". Всеукраїнська акція "Серце до серця".
Травень	8-9 травня- День пам'яті та примирення "Миру бути!" Зустріч із багатодітними матерями до Дня матері "Уклін низенький вам,матінко моя" Засідання євро клубу "Співдружність" Заходи до Дня Європи.

                                                                                                      ДОДАТОК  3

Статут шкільного парламенту

1.Загальні засади

Стаття1.Статут діє в межах, установлених Конституцією України та відповідно до Закону "Про молодіжні організації", Закону  "Про об’єднання громадян".

Стаття 2. Шкільний парламент   – добровільна організація учнів школи, діє на громадських засадах, керується загальнолюдськими моральними принципами.

ІІ. Права та обов’язки членів парламенту.

Стаття 3. Кожному члену шкільного парламенту  гарантується право на свободу думки і слова, на цивільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 4. Всі члени шкільного парламенту  мають право на незалежний розвиток своєї особистості.

Стаття 5. Члени парламенту  мають право об’єднуватися у загони, штаби, які беруть участь у засіданнях шкільного парламенту.

Стаття 6. Членство у шкільний парламент і припиняється :

-         За особистою заявою;

-         у разі систематичного порушення Статуту;

-         по закінченню навчального закладу

ІІІ. Вибори

Стаття 7. Вибори до органів управління шкільного парламенту є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого права усіх учнів 5-11 класів.

Стаття 8. Чергові вибори відбуваються у третій тиждень травня. Позачергові вибори до парламенту призначаються Президентом.

Стаття 9. Висування кандидатів у Президенти здійснюється шляхом самовисування або висування кандидатів шкільними учнівськими об’єднаннями.

Стаття 10. Проведення виборів Президента організовує Центральна виборча комісія.

Стаття 11. Повноваження парламенту припиняються у день відкриття першого засідання парламенту нового скликання.

ІУ. Внесення змін до Статуту.

Стаття 12. Зміни вносяться після проведення референдуму.

Стаття 13. Про зміни та доповнення повинні знати всі члени  шкільного парламенту.

ДОДАТОК 4

Присяга Президента

Я, (прізвище, ім’я, по батькові), заступаючи на високий пост Президента шкільного парламенту урочисто присягаюся на вірність ідеалам шкільного парламенту  і

ОБІЦЯЮ:

1. Усіма своїми справами дбати про благо учнівської громади.

2. Відстоювати права і свободи членів шкільного парламенту.

3. Зміцнювати авторитет школи.
4. Дотримуватися Статуту.

                                                                           

ДОДАТОК 5

                                                           

ГІМН  ПЕТРІВСЬКОГО  НВК

Скільки б ми не пройшли і шляхів і доріг

По безкраїм життєвому полі

Та і з нами завжди той святий оберіг,

Що даєш ти нам, рідна школо!

Ти навчаєш нас рідну землю любить

Золотії  поля і діброви

ЇЇ щирість і волність, її доброту

Й ніжну вроду її калинову.

Приспів:

Рідна школо,

Завжди ми до тебе йдемо

Як світлого і рідного дому.

І з тобою мудрішими ми стаємо

І долаємо всі перешкоди і втому.

На твоєму гербі книга – символ знання

Символ мудрості всього народу.

Жовтий колір – безмежні вкраїнські лани,

Синій колір – твого небозводу.

А калина немов Україна сама:

Молода і красива дівчина.

Ви у нас у серцях навіки віків

Рідна школа й моя Батьківщина.

                                                           Приспів:

ДОДАТОК 6

Проект "Збережи здоров’я! Дізнайся про туберкульоз більше"

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ

Здоров’я –  найважливіше в житті кожної людини. Тому завданням кожного є збереження здоров’я свого та оточення.

Туберкульоз – це гостра проблема сучасного суспільства. Епідемію туберкульозу в Україні зареєстрували 1995 року. Про це свідчать дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Слід зазначити, що 11 % із 9 мільйонів хворих на туберкульоз в усьому світі – це діти. Вони найбільш незахищені перед цією епідемією, бо діагностувати хворобу в них дуже складно. Проблема дитячого туберкульозу вимагає особливої уваги, адже діти – соціально незахищені, і багато що в їхньому житті залежить від дій дорослих.

На наш погляд, на сьогодні характер розвитку та динаміка епідемії на захворювання туберкульозом в Знам'янському районі цілком відображає ситуацію, яка склалась по всій Україні. На жаль, ми не зможемо змінити рівень життя петрівчан, але звернути увагу громадськості на актуальність цієї проблеми ми зобов’язані.

Тому підґрунтям проекту є інформування місцевого населення про цю хворобу та шляхи її розповсюдження.

ОПИС ПРОЕКТУ

Мета проекту: привернення уваги молоді та громадськості села Петрове до проблеми поширення захворювання на туберкульоз та інформування про шляхи розповсюдження, попередження та подальшого лікування.

Завдання проекту:

·        провести акцію "Дізнайся про туберкульоз більше" в межах

місячника Червоного Хреста;

·        підготувати та провести заходи, спрямовані на роз’яснення учнівській молоді про проблему поширення туберкульозу, шляхи передання хвороби та методи раннього виявлення захворювання в місцях найбільшого скупчення людей;

·        шляхом розповсюдження листівок, буклетів інформувати мешканців села Петрове, що чимскоріш буде виявлено захворювання, тим легше буде хворобу вилікувати.

Очікувані результати: реалізація заходів, передбачених проектом, за час його дії дасть змогу:

·        сприяти формуванню навичок організації та проведення громадських акцій в учнів школи;

·        запобігати поширенню туберкульозу;

·        звернути увагу на актуальність захворюваності в селі Петрове;

·        активізувати роботу молоді за здоровий спосіб життя.

Учасники проекту: учні, учителі, батьки, представники органів місцевої влади, громадськість.

Термін дії проекту: квітень–травень 2015 року.

Умови реалізації: чітке планування діяльності, послідовне виконання етапів проекту; визначення й обґрунтування часових меж; підтримання діяльності школярів; співпраця з представниками селищної ради, районної лікарні; поінформованість населення; технічне забезпечення.

Ресурси: ватман, маркери, гуаш, прапорці, матеріал для виготовлення плакатів і буклетів, принтер, папір для друку А4.

Недарма Гіппократ сказав: "Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випадок швидко минає, досвід оманливий, судження складне. Тому не лише лікар має докладати до справи все необхідне, але і хворий, і оточення, і зовнішні обставини мають сприяти лікарю в його діяльності"

ОПИС ДІЯЛЬНОСТІ

І етап –  підготовчий (21–22.04.2015 р.): отримання згоди адміністрації на проведення проекту; узгодження питань щодо проектної діяльності з учителями, які можуть надати допомогу під час вирішення завдань проекту (учителями основ здоров’я, інформатики, образотворчого мистецтва), медичною сестрою; визначення мети й очікуваних результатів; встановлення контактів із працівниками районної лікарні; поширення інформації про здійснення проекту; формування групи учасників; зібрання ініціативної групи та проведення першого організаційного заняття; пошук шляхів фінансування.

ІІ етап –  збирання необхідної інформації та матеріалів (23–25.04.2015 р.):

ознайомлення учнів із чинною нормативною базою (Конвенція про права дитини (ст.12, 13, 17), Конституція України (ст.34,39), витяги із Кримінального кодексу, що стосуються, зокрема, захисту честі, гідності та ділової репутації, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.38 про проведення зборів, мітингів, маніфе стацій, демонстрацій і здійснення контролю забезпечення на цей час громадського порядку),  витяги із Кодексу України про адміністративні правопорушення (про адміністративну відповідальність за порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій); планування програми; призначення відповідальних за створення плакатів "Наше здоров’я – в наших руках", а також буклетів "Туберкульоз: запитання і відповіді", "Зупинимо туберкульоз разом";організація зустрічі з фтизіатром; підбір матеріалів для оформлення плакатів, буклетів; створення інформаційної агітбригади; пошуки фінансової підтримки.

ІІІ етап – визначення напрямів діяльності, вирішення організаційних питань (28.04– 16.05.2015 р.):

визначення місць для масового розповсюдження буклетів (магазини, зупинки, прохідна лікарні); залучення до проведення акції зацікавлених осіб (місцеве самоврядування); анкетування учнів школи щодо обізнаності про туберкульоз; оформлення буклетів, плакатів; поширення інформації про заплановані заходи; виступ агітбригади з теми "Зупинимо туберкульоз"; пошуки спонсорської підтримки.

IV етап – проведення акції (21.05.2015 р.):

10.00–12.00 – учасники акції за допомогою буклетів повідомляють жителям села про проблему поширення захворювання на туберкульоз;

12.00–15.00 – демонстрування виставок плакатів, листівок, фотовиставки на подвір’ї школи.

V етап – презентація й оцінювання результатів здійснення проекту "Дізнайся про туберкульоз більше" (22–25.05.2015 р.):

упорядкування матеріалів; створення демонстраційного стенду, мультимедійної презентації; презентування матеріалів роботи групи на учнівських зборах, конференції, батьківських зборах; висвітлення на сайті школи й у шкільній газеті; дослідження громадської думки про актуальність і доцільність здійсненого проекту; узагальнення отриманого досвіду.

ДОДАТОК 7

Анкета для учнів

ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ – ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ

Шановний друже!

Ти вивчаєш новий навчальний курс про здорове харчування. Просимо тебе відповісти на запитання нашої анкети.

+

Познач свій варіант відповіді –

 1.     Мені цікаво вивчати навчальний курс "Здоров’я дитини – здорове харчування" 

так

ні

2.        Я цікавлюсь

·        як раціонально харчуватись;

·         як правильно обрати продукти в магазині;

·         які продукти є корисними та некорисними.

3.      Під час навчання мені цікаво дізнатись про:

·        вітаміни та продукти, що їх вміщують;

·        молочні продукти та їх корисність;

·         про склад продуктів;

·        про виробників продуктів;

·        про раціон харчування

інше________________________________________________________

 ____________________________________________________________

4.      На що ти звертаєш увагу, коли обираєш продукти  в магазині?

·        на зовнішній вигляд упаковки;

·        на маркування упаковки;

·        на те, як товар виглядає без упаковки;

·        на смак продукту;

·        не завжди звертаю увагу на все це увагу

5.      Я завжди купую те, що я бачу в рекламі

·        так

·        ні

·        не завжди

6.      Я люблю молочні продукти та розумію їх користь

·        так

·        ні

7.      Серед моїх улюблених продуктів такі:

·        молоко     чіпси

·        сири    солодощі

·        морозиво  солодкі напої (які)

·        йогурти    чай

·        ковбаса     компоти

·         м'ясо                фрукти

·        риба  овочі

·        каша         хлібо-булочні вироби

·         інше_________ інше __________

·        інше __________ інше __________

8. Я рекомендую своїм друзям продукти харчування, які мені подобаються

·        так

·         ні

·         не завжди

   9. Що б ти побажав собі та друзям зі здорового харчування?

____________________________________________________________________

___________________________________________________________________

____________________________________________________________________

  10. Скільки тобі років:  __________     

ДОДАТОК 8

Анкета для учнів "Мої думки щодо цигарок"

Закінчи речення:

1. Паління –  це _________________________________ .

2. Цигарка в руці – це показник ___________________ .

3. Для того, щоб кинути палити, потрібно __________ .

4. Паління дає мені можливість ___________________ .

Анкета для учнів "Я та алкоголь"

(Пропонується учням, якщо у класі виявлено випадки  вживання алкогольних напоїв)

1. Чи пам’ятаєш ти, в якому віці вперше спробував алкоголь?

2. Що це був за напій?

3. Хто тобі його запропонував?

4. Як ти поставився до цієї пропозиції?

5. Як часто ти вживаєш спиртні напої?

6. Що може послужити приводом для вживання алкоголю?

7. Ти сам купуєш алкоголь чи тебе пригощають?

8. Які у тебе виникають відчуття під час вживання алкоголю?

9. Чи сварять тебе батьки за вживання алкоголю?

10. Як ти реагуєш на зауваження батьків?

11. Чи пропонують тобі спиртні напої твої рідні?

12. Ти відмовляєшся чи п’єш разом із ними?

13. Скільки ти можеш випити за один раз?

ДОДАТОК 9

Сценарій роботи фіто вітальні "Материнка"

Мета: ознайомити дітей уз цілющими властивостями лікарських рослин України, навчити складати чайні суміші трав; ознайомити з традиціями і ритуалами вживання чаю, чаювання в різних країнах світу; виховувати бережливе ставлення до лікарських рослин, культуру чаювання.

Обладнання: плакати, чайні сервізи, самовари, серветки, солодощі, лікарські трави костюми фітобарменів.

Хід проведення свята

Ведуча. Любі дітки!

Сьогодні у нас перша зустріч у фітобарі. Назва вам незнайома. Фітон – рослина. Бар – місце для зустрічі з друзями, де можна відпочити, слухаючи мелодійну музику за чашкою чаю чи кави, врешті потанцювати. Отже, віднині ми будемо час від часу зустрічатися у фітобарі. У ньому ви дізнаєтесь про цілющі скарби землі, будемо насолоджуватися напоями з лікарських трав. Це цікаві зустрічі з героями "Зеленої аптеки". Називається наш фітобар "Материнка".  "Материнка" в перекладі з чеської мови – це душа матері. Чеська легенда розповідає: "Померла мати, засипали її землею. Щодня прибігали на могилу діти, все кликали неньку повернутися. Одного разу вони помітили, що на могилі виросла запашна квітка з рожево – бузковим суцвіттям. Діти вирішили, що то з'явилася до них душа матері в образі квітки і назвали цю рослину материнкою".

Сьогодні ми відкрили двері до тайни богині Флори. В Давній Греції Флора вважалася богинею квітів, весни та цвітіння. Зараз це слово означає увесь рослинний світ.

Дівчина з квітами – Флора

Флора – т давня богиня,

Зелен – роду берегиня,

І вродлива, й становита,

Вся квітками оповита.

Розвіває квіти всюди,

Аби радість мали люди.

І дерева, трави, квіти –

То її неначе діти.

Одягла їх в різні шати,

Восени вкладає спати,

Будить ранньою весною

Жити в праці й непокої.

їх турботи –  таїна,

Флора явить нам сповна,

Якщо будемо кмітливі,

До краси її поштиві.

Ведуча.  В Україні здавна купають новонароджених у настоях трав: ромашки, череди, любистку. Таємниці лікування лікарськими травами передавалися з діда – прадіда. Народна медицина – це золоті скарби, що лежать іще у скарбниці небагатих людей. Давайте вклонимося сивій травиці, зелен-листю, що мають вже мільйони років лікувального стажу.

Оберегом нашого фітобару буде віночок, в який ми будемо вплітати рослини зеленої аптеки. Нашими помічниками у фітобарі будуть незвичайні офіціанти. Але спочатку відгадайте про них загадку:

Ростуть в лісі і в садочку,

По одному мають очку,

А ті очка сині — сині...

І сонечка в середині.

Прикрашають ним хлібину,

Виряджаючи в гостину.

П'ять блакитних пелюсток,

Травка зветься як?                     (Барвінок)

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив –

Його не займає.                          (Барвінок)

(Заходить Барвінок)

Барвінок. Добрий день, діти, дуже радий вас вітати у нашому фітобарі.

Ведуча. Послухайте легенду про те, як прийшов Барвінок до людей.

Діялося це тоді, коли турки татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в одне село і винищили там усіх людей. Лише один парубок та дівчина сховалися у лісі. Але й їх знайшли бусурмани, і теж вбили. Ото з парубочої крові й виріс барвінок у лісі, а губами дівчини полилася чиста вода.

Ця перша квіточка, яку ми вплетемо до нашого віночка. Барвінок – вічно зелена трав'яниста рослина, листя якої зберігає колір навіть під снігом. Його звуть хрещатим, барвінком, бар вінець, зеленка, барвін - зілля. Барвінок вішали над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім. Його ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб він не загинув від спраги.

А обізнані люди з давнини лікують барвінком серцеві недуги. В давні часи барвінок вважали талісманом, який оберігав людину від недругів. І зараз його вважають символом життя.

Барвінок. У нашому барі є господиня. Відгадайте про неї загадку. На стрункій високій ніжці Біля річки на лужку У хустині білосніжній Стрів я квіточку таку: Ясним очком жовтуватим Усміхалася мені.  Я хотів її зірвати. А бджола сказала: "Ні!"(Ромашка)

Біленька корзинка, а дно золотисте, В корзинці – росинки і сонечко чисте (Ромашка)

(Виходить Ромашка)

Ромашка. Щиро рада вас вітати. Дуже до вас поспішала, щоб пригощати вас чаями із пахучих трав.

Ведуча. Вплетемо другу квітку до нашого віночка. Нехай прикрашає вона наш віночок. Розкриємо ж таємниці скромної біленької ромашки.

Легенда розповідає. Наші предки вірили: якщо падає з неба зірка,  народжується людина, яка отримує небесну душу, і та душа вічно прагнутиме до зірок, бо зіркою є невгамовне людське серце.

Одного разу позаздрив людям син цариці ночі. Закортіло і йому отримати зоряну душу. Він створив із мороку та нічних туманів подобу людині. І ось упала зірка, прокресливши полум'яну стежину в небесному диво колі. Але, торкнувшись несправжньої дитини, не ввійшла в неї: не було там вогника любові. Розсипалася сріблястими іскрами по луках та полях, перетворюючись на дивні квіти –  ромашки. Розлючений принц ночі почав обривати пелюстки квітів, запитуючи: "Любить? Не любить?"

Падають пелюстки на землю, а квітка все мовчить. Хтось із людей підслухав ті слова сина ночі і теж почав запитувати у ромашки чи любить вона? Та хіба про це питають?

(Пісня "Ромашка")

Ромашка. Ромашок є багато видів і серед них уславлена ромашка лікарська чи аптечна. На Україні збереглась її назва "рум'янок". Кажуть "як рум'янком вшита". В ньому купали маленьких дітей, миють голову.

Ведуча. Ромашка має приємний аромат. Ціле літо цвіте вона на відкритих полянах, пустирях, у степах, на луках, вздовж шляхів. Треба навчитися розрізняти її від інших видів ромашок.

(Показує малюнок ромашки аптечної)

Як таємничо звучить одна з народних назв цієї рослини – ромен-зілля.

Адже вона велика мандрівниця і охоче вирушала "в світи" разом з циганськими повозами. Траплялося, чумаки, що їздили в Крим по сіль, бралися торувати нові шляхи через первісні степи, а слідом за ними хлюпала піна пахучих ромашок. І та іскриста доріжка через небо найбільше нагадує буйне цвітіння білих квітів, тим то мабуть, її назвали "Чумацьким шляхом".

Ромашка. Якщо ж тобі трапилася якось застудитись,

Прив'яжеться кашель і кине у жар,

Візьми чашку ту, із якої димиться

Духмяний, цілющий ромашковий відвар.

Отже, дітки, якщо ви захворієте, то ромашка допоможе вам швидше лікуватися.

Дівчина. Ну, а зараз ми просто не можемо не згадати про чудову рослину із зеленої скарбниці, про ту цілющу рослину, яка у особливій пошані в українського народу.

Хлопчик. Про рослину, яка стала символом України, символізує її красу, багатство, могутність, уособлює безсмертя народу.

Дівчина. Про рослину, яка з давніх-давен увійшла в побут українського народу не лише як їстівний цілющий продукт, а й як краса. Нею прикрашають святковий стіл, хліб, коровай, вітають гостей.

Хлопчик. Про рослину –  пам'ять. Багряні грона стали народним символом пам'яті про тих, хто не повернувся до рідного дому, про тих, хто загинув від рук загарбників, віддав своє життя в битві за свободу.

Барвінок. Тихо... Тихо... не поспішайте, а спершу наші з Ромашкою загадки розгадайте:

За хатою у садочку, у зеленому віночку та в червоному намисті стоїть пава молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти, за намисто кожен смик та й укине на язик.

Ромашка. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

Барвінок. Так, це, звичайно, калина.

Ведуча. Існує дуже багато казок, легенд, переказів, чому ця рослина, цей кущ має таку назву. Ось послухайте. Було це дуже давно, коли в одному селі жила привітна і чарівна дівчина, яку звали Калинкою. Люди любили її за щире і добре серце. На весні Калина, як завжди, пішла в ліс. Довгий шлях пролягав до нього. Дай, думає, посаджу вздовж шляху якісь рослини. Викопала в лісі тонесеньке стебельце. Щоб воно прийнялося, Калина аж від своєї хати поносила воду з криниці та поливала. І почав розростатися великий кущ. Іде якось шляхом подорожній, стомився та сів перепочити під кущем. Усміхнувся: спасибі тим роботящим рукам, що кущ посадили! Тут весь кущ ніби від сну стрепенувся: враз покрився білим-білим цвітом. Дивиться перехожий, що ж воно далі буде? Осипався цвіт, замість нього – ягоди червоні, як намистинки, виблискують. І дивно – в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке сердечко. Прийшла Калина до свого улюбленого куща і здивувалася, кущ нахилився до неї і шепоче: "Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе пам'ятали, подаруй мені своє ім'я, Калинко". З тих пір цей кущ і називається калиною.

(Пісня "Калина")

Барвінок. З давнини український народ цінував калиноньку не тільки за її красу, а й за цілющі властивості. Родить калина щороку і завжди рясно. І ягоди, і кора калини використовується в народній медицині.

- А може і ви, діти, знаєте про цілющі властивості цієї чудо рослини?

(Від застуди, від золотухи у дітей, туберкульозу легень, хвороби печінки, при отруєні чадним газом, ягоди дають червону фарбу, а кора – чорно-зелену).

Кульбаба. А я не можу не згадати про ще одну важливу лікарську рослину, без якої б наш віночок був неповний. Ось відгадайте про неї загадку:

Не курчатка золотаві на лужку пасуться –

Квіти жовті і яскраві сонечком сміються.

А насуне хмарка –  пелюстки стуляються

Так суцвіття симпатичні відразу ховаються.

Ось пройде деньочків кілька – лугу не впізнати,

Тільки білі парасольки будуть там зростати.

- Так, це кульбаба.

З цієї рослини роблять салати, мед. В Англії з її квітів навіть роблять традиційне вино. А мед з кульбаби не тільки смачний, а й корисний. Він є добрим засобом від кашлю, бронхіту і навіть від запалення легень. Та й зробити його неважкою

Ведуча.

Люди за здоров'я платять великі гроші. А тут природа подбала: бери даром, лікуйся, будь здоровим. Але віддай плату – любов. Люби природу, шануй її дари, оберігай, ощадливо користуйся нею. Бережи оту стебелинку, що зветься рослиною – той цілющий фітон. То як же не вклонитися тому дарові, що здоров'я повертає. Отій землі, що ростить для нас цей дар. Давайте встанемо і скажемо молитву:

Боже! Хай воля твоя допоможе

Нам мудрими й мужніми стати,

Землиці твій дар зберігати:

Барвисте ошатне вбрання.

Не йти по землі навмання, а бачити

Кожну стеблину,

У серці нести Україну.

Ой, і закінчилася наша зустріч. На згадку ми хочемо почастувати вас цілющими чаями з лікарських рослин. Пригощайтеся. І до наступної зустрічі у фітобарі.

Звичайно, ми ознайомилися лише з кількома представниками рослинного розмаїття України. На наступних зустрічах продовжимо.

ДОДАТОК 10

Гра-вікторина.

ЗРОБИ СВІЙ ВИБІР НА КОРИСТЬ ЗДОРОВ'Я

ХІД  ГРИ.

Вчора у школу надійшов загадковий лист. Від кого? Поки що таємниця! Просимо представника кожної команди отримати загадковий конверт.

ПЕРШИЙ КОНВЕРТ

О вельмишановні та наймудріші захисники здоров'я! Дуже давно  у вашій школі я захопив найцінніший напій – напій бадьорості.

Той, хто знайде і зробить хоча б один ковток, стане бадьорим та енергійним.

 Я дарую вам цей напій, але його потрібно знайти! Шлях пошуку вам підкаже "Чарівний листок", який я кладу в цей конверт. Не бійтеся труднощів, мої юні друзі! Вперед! Нехай вам допоможуть знання з основ здоров'я, ерудиція та кмітливість!

ЧАРІВНИЙ ЛИСТОК

Дайте відповідь на десять запитань і, взявши з кожного слова вказану літеру , складіть слово-пароль. Зверніться з ним до педагога – організатора школи, який відповість на пароль словами " у твоїх руках" і передасть вам другий конверт.

ЗАПИТАННЯ

1. Одна з ознак горіння ( третя літера відповіді) .

2. Підморгне зеленим оком – ми йдемо, підморгне червоним оком –стоїмо

(шоста літера відповіді).

3. Навички, що сприяють здоров'ю. ( п’ята літера відповіді)

4. Повен хлівець білих овець ( перша літера відповіді).

5. Один із чинників, що впливає на здоров'я ( четверта літера відповіді) .

6. Інфекційне захворювання людини, що передається повітряно-крапельним шляхом (десята літера відповіді).

7. Що дістає зубами потилицю ( друга літера відповіді).

8. У якому овочі найбільше вітаміну А ( друга літера відповіді).

9. Пристрій для гасіння пожежі ( перша літера відповіді).

10. Недостатнє фізичне (силове) навантаження ( остання літера відповіді).

Слово – пароль: " Моє здоров'я".

ДРУГИЙ КОНВЕРТ

Дорогі друзі! Перед вами головоломка "Прочитай і поясни вислів". Рухаючись за годинниковою стрілкою і пропускаючи однакову кількість складів, прочитайте вислів. Ви отримаєте слово – пароль. З яким зверніться до медичної сестри. Вона відповість вам словом "здоров'я" і передасть третій конверт.

                ГОЛОВОЛОМКА

               най     у        до    лю      ро

               в'я                                    ди

               ше                                    го

               ро      ні        здо  цін      ни-

Слово – пароль : " Найдорогоцінніше у людини - ….            

ТРЕТІЙ КОНВЕРТ

Тепер ви маєте зайти до спортивного куточка і під керівництвом учителя фізкультури виконати запропоновані вправи.

Закінчивши роботу, зверніться до вчителя і отримайте четвертий конверт, який він передасть зі словами " рух – це здоров'я".

ЧЕТВЕРТИЙ КОНВЕРТ

Ви  подолали вже дуже довгий шлях! До перемоги недалеко! Розгадавши кросворд , ви дізнаєтесь слово – пароль, із яким зверніться до працівника шкільної їдальні. У відповідь ви почуєте другу частину пароля " в житті є необхідним " і отримаєте п'ятий конверт.

П'ЯТИЙ КОНВЕРТ

Вельмишановний панове! Вітаю вас із перемогою! Напій бадьорості – мультивітамінний сік " Садочок".

ДОДАТОК 11

ТРЕНІНГ "Обираємо здоровий спосіб життя".

Мета:Відпрацювання навичок мотивування та адвокації здорового   способу життя, постановки та досягнення мети, усвідомлення важливих життєвих принципів.

Обладнання і матеріали:  папір, олівці, фломастери, маркери,  ножиці, скотч, клей м’яч, наполовину наповнена во склянка, терези з шальками.

Зворотний зв'язок, актуалізація теми.

1. Привітання учнів.

2. Продовжіть фразу: "Я вирішив (ла) розвивати життєву навичку …"

3. Називаємо тему і завдання тренінгу: "На цьому тренінгу ми проаналізуємо

 вигоди здорового способу життя, дізнаємося про деякі важливі життєві принципи і розвиватимемо навички постановки і досягнення мети.

Стартові завдання:

1.     Мозковий штурм або в режимі запитання - відповіді: 

•        Як ви думаєте, чи багато людей чули про здоровий спосіб життя?

•        Чи всі вони ведуть здоровий спосіб життя?

•        Чому ? ( причини: " їм не вистачає часу"," вони не розуміють, для чого це їм потрібно").

2.     Підготовлені волонтери розігрують сценку про невдаху-лісоруба.

 Запитання для обговорення:

•        Чи варто цьому чоловікові тратити час, щоб заточити пилку?

•        Чи допоможе це швидше спиляти дерево?

•        Чи варто людям витрачати час на ЗСЖ?

Підсумок

Той, хто веде ЗСЖ, робить вигідну інвестицію у своє майбутнє.

Він  витрачає час на фізичні вправи, приготування корисних страв,

розбудову стосунків. Але завдяки цьому виконує більший обсяг роботи за коротший час  і отримує додатковий  "прибуток"- міцне здоров'я, хороший

настрій,вірних друзів, відчуття повноти життя та успіх.

Блок 1. Вигоди здорового способу життя.

Слово вчителя:  "Свідомий вибір на користь здорового способу життя потребує  глибокого розуміння його переваг.

Сьогодні на нашому тренінгу присутні гості: лікар – терапевт районної лікарні  Зраєнко Ж.В., працівник відділу в справах сім' та молоді – Яценко О.М.

Надаємо  слово Зраєнко Ж.В., яка допоможе всім присутнім глибше

зрозуміти переваги здорового способу життя.

Уявіть, що ви працюєте на телебаченні і вам треба підготувати рекламні ролики про переваги здорового способу життя".

1. Об'єднайтесь у 4 групи (дієтологи, тренери, гігієністи, психологи).

2. Напишіть сценарії та зіграйте рекламні ролики про вигоди від:

група 1: раціонального харчування;

група 2: фізичних вправ;

група 3: особистої гігієни;

група 4: повноцінного відпочинку.

 3.Презентації груп, обговорення.

Блок 2.Життєві принципи, сприятливі для здоров'я

Міні-лекція, демонстрація: " На уроках фізики вивчають закони природи.

Наприклад, якщо підкинути м’яч , він завдяки силі тяжіння обов’язково впаде на землю ( продемонструйте).Закони природи незмінні.

Людська поведінка також підпорядкована певним закономірностям. Вони діють майже як закони: якщо дотримуєшся їх , на тебе чекає успіх, якщо порушуєш – невдачі. Однак, на відміну від законів природи, людина сама обирає, дотримуватися принципів чи ні.

Один кінорежисер слушно зауважив: " Принципи не можна розробити, можна лише розбитися об них".

Існує кілька важливих життєвих принципів, сприятливих для здоров'я : принцип керманича, принцип оптимізму, принцип "золотої середини", принцип "бери і давай".

•        Принцип керманича можна продемонструвати метафорою керманич і пасажир або колода і риба ( колоду несе течія, а риба пливе, куди захоче)

•        Принцип оптимізму – склянкою води: наполовину повна чи наполовину порожня?

•        Принцип "золотої середини" –  за допомогою терезів.

•        Принцип "бери і давай" – притчею про два моря.

 Руханка " Вище голови не стрибнеш".

Учням пропонують взяти стікер і підстрибнувши якнайвище , наклеїти його на стіну. Потім узяти другий стікер і постаратися наклеїти його ще вище. Так робити доти, доки вдається поліпшувати попередній результат.

Запитання для обговорення:

•        Чи всі приклеїли стікери на однаковій висоті ?( Ні)

•        Чому ? ( кожен має різей можливості)

•        Після якого стікера вже не вдавалося поліпшити результати?

 ( зазвичай після третього чи четвертого)

•        Який висновок можна зробити  з цієї вправи? ( треба ставити перед собою конкретні цілі, яких можна досягти).

Підсумкове завдання, завершення тренінгу.

1. Вправа " Дотягнутись до зірок".

Учням пропонуємо стати в коло, заплющити очі, тричі глибоко вдихнути і видихнути. Відтак уявити над собою зоряне небо, підвести голову і роздивитися на ньому яскраву зірку, яка символізує заповітну мрію.

Розплющити очі, простягнути руки якнайвище, "зняти" зірку з неба і "сховати її у своєму серці.

Висновок: "Не відмовляйтеся від своїх мрій, йдіть до них крок за кроком".

Підводяться підсумки тренінгу. Учні дають відповіді на запитання: " Що Вам найбільше сподобалося на тренінгу?"